Гарантії для працівників під час страйку

Законодавство України встановлює при законному страйку певну соціальну захищеність працівників — як тих, які не беруть у ньому участь, так і тих, які беруть участь у страйку.

Участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для залучення до дисциплінарної відповідальності.

За рішенням найманих робітників або профспілки може бути утворений страйковий фонд із добровільних внесків і пожертвувань.

За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв’язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов’язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижче встановлених законодавством і колективним договором, укладеним на цьому підприємстві, як за час простою не з вини працівника. Облік таких працівників є обов’язком власника або уповноваженого ним органу (представника).

Колективним договором, угодою, досягнутою в ході вирішення колективного трудового спору, можуть бути передбачені певні компенсаційні виплати працівникам, які беруть участь у страйку. Цими актами може бути передбачений більш пільговий порядок виплат працівникам, які не беруть участі у страйку (наприклад, у всіх випадках зберігати їм за час страйків оплату не нижче від їхнього середнього заробітку).

Термінологічний словник

1. Під трудовими спорами слід розуміти неврегульовані розбіжності між власником або уповноваженим ним органом і працівником (або його представником) з приводу застосування чинного законодавства про працю, встановлення нових, а також змін існуючих умов праці.

1. Головним завданням суду при розгляді трудових спорів є швидке усунення розбіжностей, що виникли між власником або уповноваженим ним органом і працівниками на основі поєднання особистих, колективних і громадських інтересів, відновлення порушених прав та обов’язків.
2. Примирна комісія — це тимчасовий підвідомчий орган, що створюється сторонами, що сперечаються, на паритетних основах, кількісний склад якої встановлюють сторони за угодою.
3. Трудовий арбітраж — орган, що складається із залучених сторонами спеціалістів, експертів та інших осіб і ухвалює рішення по суті трудового спору (конфлікту).
4. страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
5. Забороняється проведення страйку за умови, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу для життя і здоров’я людей, для навколишнього середовища або перешкоджає відверненню стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій і епізоотій або ліквідації їх наслідків.
6. Страйки визнаються незаконними, якщо вони оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів і адміністративно-територіального ладу України, а також із вимогами, що порушують права людини.
7. підставами для визнання страйку незаконним є: відсутність предмета колективного трудового спору (конфлікту) (ст. 2); недотримання порядку щодо формування вимог найманими робітниками (ст. 4); страйки оголошені без дотримання найманими робітниками, профспілкою, об’єднанням профспілок строків, які визначають момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту).
8. Випадки відмови у прийнятті заяви до розгляду суддею одноособово: а) є рішення суду, що вступило у законну силу по тому ж спору; б) питання про спір не підвідомче взагалі суду або даний спір територіально не підсудний цьому суду.
9. Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин з питань: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту; укладення або зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.