 |
Гра "Спіймай дієслово"
|
|
|
|
Гра " Спіймай дієслово"
Учитель читає пісню, а учасники обох команд долонями " ловлять" (плещуть) дієслова і визначаютьїх морфологічні ознаки.
Вийшла синова мати того терену рвати,
Дівчинина мати калини ламати.
" Се ж не терночок - це ж мій синочок! " -
" Се ж не калина - се ж моя дитина! ".
Команда " Калина" визначає граматичні ознаки іменника «калина». Команда " Вербичка" - граматичні ознаки іменника «терен».
Гра " Хто швидше? ".
Списати з дошки речення. Визначити, якими головними членами речення виступають дієслова.
Ой у лузі при дорозі
Зацвіла калина...
Виряджала в доріженьку
Мати свого сина.
Команда " Калина" робить фонетичний аналіз слова доріженьку, команда " Вербичка" - слова виряджала.
Учитель.
Висновок: дієслово в реченні найчастіше буває присудком і узгоджується з підметом (має те саме число, а в минулому часі однини і той самий рід).
Найчастіше з калиною у цвіту порівнюють дівчину. І взагалі, калина як символ - це красива дівчина. У багатьох піснях дівчина порівнюється з калиною. Як дуб - парубок, так калина у піснях - дівчина.
Лінгвістична гра " Прибери деревце"
Лінгвістична розминка. На малюнку калина. Записати 1-2 відомі учням коломийки про калину. Команда " Калина" утворює від дієслів дієприкметники (можливі варіанти).
Зрубав хлопець калиноньку - та зробив сопілку,
ЇЇ голос калиновий причарував дівку.
Команда " Вербичка" утворює від дієслів дієприслівники.
Сопілочко калинова, мала та тоненька,
Чую тебе з полонини, така-сь голосненька.
Учитель. Образи-символи часто зустрічаємо у творчості українських письменників. Відлуння народних пісень зустрічаємо у вірші Лесі Українки.
|
|
|
Чия то могила в полі при дорозі,
Що над нею калинонька цвіте на морозі,
що на тій калині листя кучеряве,
А між цвітом білесеньким ягідки криваві.
А зараз ми вирушим на зупинку " Літературну"
Конкурс на кращого читця вірша, де оспівано образ-символ калини.
Перший учень. У поезії «Тече вода з-під явора» Т. Шевченка зустрічаємо образ-символ червоної калини:
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Другий учень. Образ червоної калини зустрічаємо і в поезії І. Франка " Червона калино, чого в лузі гнешся? "
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Третій учень. У поезії М. Рильського:
" Частувала дівчинонька
Юнака,
А ягода-калинонька
Ой гірка! "
Четвертий учень. Образ калини зустрічаємо і в поезії І. Драча:
Читання учнем вірша " Калина"
Та знаю: мене колисала калина
В краю калиновім тонкими руками,
І кров калинова, як пісня єдина,
Горить в моїм серці гіркими зірками.
V Закріплення вивченого матеріалу
Метод " Мікрофон"
- Яка самостійна частина мови називається дієсловом?
- Що нового ви дізналися про дієслово?
- Назвати особливі форми дієслова.
Оцінювання.
Домашнє завдання: параграф №3, вправа №37
Урок №2.
Тема уроку. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми; дієприкметник; дієприслівник, безособові форми на -но, -то.
Мета: ознайомити учнів із формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова у реченні, вчити доречно їх використовувати у власному мовленні, збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов і повагу до українських народних звичаїв, збагатити знання учнів про рушник, як невід'ємну частину нашого побуту.
|
|
|
Обладнання: підручник, таблиця, картки, вишитий рушник, презентація.
Хід уроку
І Організаційний момент
Учитель. Сьогодні, учні, у нас незвичайний урок. Проведемо його у формі гри. Для цього клас поділено на дві команди і дамо їм назви. Отже, назвіть свої команди.
- Команда 1 - " Козаки".
- Команда 2 - " Козачки".
Кожна гра має свої правила. У нас вони дуже прості. Змагання включає кілька етапів, під час проходження яких ви будете одержувати бали:
-за правильність відповіді;
- за швидкість;
Звичайно, будуть і зніматися бали:
- за підказку;
- за невміння себе поводити.
Гру оцінюватимемо за допомогою жетонів: червоний (призовий) - +3, жовтий (штрафний) - 3 бали.
ІІ Оголошення теми уроку.
ІІІ Актуалізація опорних знань учнів.
Інтерактивна вправа. Метод " Мікрофон".
- Що таке дієслово?
- Які основні форми має дієслово?
- Які форми дієслова є незмінними?
- На які питання відповідає неозначена форма дієслова?
- Які граматичні категорії можуть мати дієслова?
- Яким членом речення найчастіше виступає дієслово?
- Яким членом речення може бути дієслово в неозначеній формі?
- Пригадайте, які є особові займенники?
ІV Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми учні ознайомимося з особливими формами дієслова: а) незмінними; б) змінними, одноразово ви збагатите свої знання про український оберіг - рушник, як невід'ємну частину нашого побуту. З давніх-давен рушники оспівували у піснях, віршах, складали про них легенди. Діти, у вас на партах чудо-рушники, вишиті вашими матерями і сестричками. Ви, мабуть, звернули увагу на чудові вишивки. На рушниках вишивали долю нашого народу. На ньому можна було побачити і радість, і скруту, і журбу. Вишивали їх червоними і чорними нитками. А скажіть мені, що означає червоний колір? А чорний? (Відповіді учнів).
Вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину.
|
|
|
На найдавніших рушниках є геометричні фігури-лінії, круги, ромби, які символізують сонце, зорі, землю, воду. Пізніше на рушниках вишивали рослини: калину, ромашку, мак, барвінок, колоски пшениці, а доповнювали рослинні орнаменти зображенням птахів: голубів, лебедів, півнів. У нас на Верховині найчастіше вишивають рушники різнокольоровими нитками і називають їх " ручниками".
З давніх-давен рушники оспівували у піснях, віршах, складали про них легенди, прислів'я, приказки.
|
|
|
