 |
10.2. Структура трудового навчання
|
|
|
|
10. 2. Структура трудового навчання
У спеціальній загальноосвітній школі для розумово відсталих дітей історично склалася стійка структура трудового навчання. Вона включає 4 основні етапи: трудове навчання (1-3 класи); загальнотехнічне трудове навчання (4 клас); професійно-трудове навчання (5-9 класи); виробниче навчання (10 клас).
10. 3. Трудове виховання
Трудове виховання в олігофренопедагогіці розглядається як Цілеспрямований процес формування в учнів позитивного ставлення до праці, розуміння її соціальної значущості. Трудове виховання учнів спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих дітей – один із основних елементів виховної і корекційної роботи, провідний засіб їхнього різностороннього розвитку і підготовки до життя та виробничої діяльності.
До завдань трудового виховання відносяться: озброєння учнів трудовими уміннями і навичками; виховання почуття любові до праці, формування самостійності у процесі розв'язання трудових завдань; виховання колективізму, організованості, культури праці.
Реалізація зазначених завдань в умовах спеціального навчання має свою специфіку. Вона зумовлена тим, що у більшості учнів порушені пізнавальна діяльність, емоційно-вольова сфера; а часом і поведінка. У багатьох розумово відсталих дітей неврівноважені процеси збудження і гальмування недосконалий фізичний розвиток. Розумово відсталі діти дещо обмежені V своїх можливостях щодо формування інтересу, потреб, світогляду і мотивації до трудової діяльності, проте водночас не поступаються здоровим одноліткам відносно сумлінності, старанності в праці та деяких інших позитивних якостях особистості.
|
|
|
Враховуючи зазначені особливості, необхідно домагатися, щоб зміст виховної роботи пов'язувався з практичною діяльністю, щоб трудова діяльність була посильна, доступна, соціально значуща, а кожен виріб виготовлений учнем, мав практичне застосування. Праця стане для учнів життєвою потребою, якщо вона буде цікавою, приноситиме їм радість і насолоду. Для цього необхідно підбирати завдання, враховуючи бажання і нахили учнів, стан знань, практичних умінь і навичок, індивідуальні і типологічні особливості кожного школяра. Варто пам'ятати, що складна і непосильна праця може викликати негативні реакції, знизити пізнавальний інтерес, а отже, матиме низький виховний і корекційний вплив на розвиток особистості.
Трудове виховання розумово відсталих дітей здійснюється у різних видах трудової діяльності: навчальній, самообслуговуючій, суспільно корисній і продуктивній праці. Усі ці види праці тісно пов'язані між собою і в той же час кожен із них має свої особливості.
У процесі навчальної праці учні засвоюють знання, які дають їм можливість активно включатися у трудову діяльність, набувають умінь розпізнавати, класифікувати, аналізувати, порівнювати, оцінювати виробничі ситуації. В учнів розширюється коло сприймань, удосконалюються пізнавальні здібності, набуваються навички самостійно поповнювати знання і використовувати їх на практиці. Важливим завданням навчальної праці є формування у школярів здатності самостійно й правильно організовувати свою трудову діяльність.
У більшості випадків спеціальна загальноосвітня школа для розумово відсталих дітей - заклад інтернатного типу, що значно розширює можливості педагогічного впливу на учнів засобами спеціально організованої трудової діяльності. З перших днів життя в інтернаті учень зустрічається необхідністю працювати, обслуговувати себе, доглядати за одягом і взуттям» утримувати в чистоті класні і спальні кімнати, чергувати в їдальні, доглядати за рослинами тощо.
|
|
|
Самообслуговування у школі-інтернаті має велике освітнє, виховне і корекційне значення. Діти пізнають причинно-наслідкові зв'язки між явищами і об'єктами навколишнього середовища, аналізують свої вчинки і ставлять перед собою суспільно значущі цілі, удосконалюють пізнавальну діяльність. У них розвиваються такі складні форми психічної діяльності, як довільне і осмислене запам'ятовування, довільна увага, ініціативне мовлення, формується соціально спрямована поведінка тощо. У процесі самообслуговуючої праці в учнів виправляються недоліки психічного розвитку, характеру, поведінки.
Розумово відсталу дитину необхідно вчити не лише правильно виконувати дії з самообслуговування, але й виробити у неї звичку до самообслуговування. Звичка може виникнути лише тоді, коли від дитини щоденно вимагають виконання певних дій, пропонують доступні і зрозумілі завдання, а сама праця є емоційно забарвленою, дає дитині насолоду, задоволення, утверджує її в своїх силах, коли залучення дитини до самообслуговуючої праці не є засобом покарання за провину.
У спеціальній загальноосвітній школі для розумово відсталих дітей впроваджуються різні види самообслуговування: дотримання особистої гігієни, прибирання ліжка, свого робочого місця (1-2 класи), чергування щодо прибирання класу, спальні, коридорів, їдальні, догляд за одягом, взуттям, за рослинами (3-4 класи). Ця робота проводиться у формі індивідуальних завдань і колективної праці. Жоден учень не повинен залишатися без завдання, але кожне завдання має відповідати можливостям працюючого.
Основним змістом системи трудового виховання розумово відсталих дітей є суспільно корисна праця, яка найбільш доступна і значуща з корекційного погляду. Вона обов'язкова для всіх учнів, незалежно від того, До якої професії вони готуються. Поширеними видами суспільно корисної праці є участь учнів у прибиранні території шкільного подвір'я, догляд за флорою і фауною куточків живої природи, за тваринами шкільної ферми, оформлення зон відпочинку, майданчиків для ігор, виготовлення і установлення годівничок для птахів, вирощування, збирання, переробка сільськогосподарських культур тощо. Така суспільно корисна праця викликає учнів особливий інтерес, бажання брати в ній посильну участь.
|
|
|
Варто пам'ятати, що складні й непосильні за характером завдання знижують активність учнів, зумовлюють їхню недисциплінованість, передвчасну втомлюваність. Для попередження цього вчитель повинен правильно дозувати фізичне навантаження, встановлювати такий режим праці, організовувати таку послідовність роботи й відпочинку, за яких усувається втома і поновлюються фізичні сили. Продуктивність праці розумово відсталих дітей зростатиме, коли їхня робота охоплюватиме окремі розрізнені операції, а стане єдиним процесом виготовлення продукті, праці від початку до кінця.
Корекційно-виховний вплив суспільно корисної праці визначатиметься тим, у якій мірі учень включається до суспільних відносин, як організовано його спілкування з іншими учасниками праці, які його життєві позиції у колективі дітей і дорослих, як входить у світ речей і явищ навколишнього середовища. Важливим с й те, наскільки учень успішно засвоює соціальний і трудовий досвід, оволодіває мовленням, предметними діями, звичками формами поведінки. Корекційно-виховній роботі властиві перспективність, оптимістичність, динамічність, що й передбачає досягнення нових успіхів у трудовому вихованні учнів.
Надзвичайно важливою для розв'язання навчальних, виховних і корекційних завдань допоміжної школи є продуктивна праця, яка здійснюється у формі сільськогосподарського і промислового виробництва. Беручи участь у сільськогосподарській праці (підготовка ґрунту до вирощування рослин і злаків, насіння для засіву; вирощування розсади, сільськогосподарських культур; садіння плодових дерев і догляд з ними; збирання, заготівля і перероблення овочів тощо), розумово відсталі діти відчувають реальну потребу в засвоєнні нових знань, в оволодінні практичними уміннями і навичками. Завдяки цьому знання фіксуються в конкретних поняттях, образах і способах дій, реалізуються на практиці в єдності і взаємозв'язку.
|
|
|
Важливою є сільськогосподарська продуктивна праця для формування в учнів інтересу до трудових процесів, що виконуються на пришкільних дослідних ділянках, на фермах, у теплицях, для виховання прагнення самостійно знаходити відповіді на питання, пов'язані з вирощуванням, збиранням і збереженням врожаю. Така робота орієнтує дітей на спеціальності сільськогосподарського профілю, закріплення вихованців на робочих місцях після закінчення школи. Вона цінна у корекційному підношенні, оскільки вимагає певного рівня самостійності, активності, ініціативи, організованості.
Дещо різноманітніший зміст продуктивної праці учнів, які навчаються виробничим спеціальностям, що здійснюється на базі виробничих майстерень, міні-цехів, професійно-технічних училищ, учнівських виробничих ділянок. Основу виробничої праці складає виконання замовлень базових підприємств: пошиття постільної білизни, робочих халатів, рукавиць, виготовлення ящиків для тари, деталей для механізмів, заготівок для меблевих фабрик тощо.
Досвід продуктивної праці розумово відсталих учнів свідчить, що єдності педагогічних вимог і виробничих замовлень можна досягти за умови виконання трудових завдань у процесі використання різних форм діяльності учнів. Так, за індивідуальної роботи кожен учень виконує на одному робочому місці усі послідовні дії повного технологічного процесу. Дана форма виробничої праці важлива для виявлення і розвитку професійних інтересів учнів, ознайомлення їх з особливостями праці, розкриття і закріплення позитивних задатків і здібностей.
В інших випадках виробнича праця учнів організовується на основі бригадної або ланкової форми, коли учні спільно виконують цикл робіт певного технологічного процесу. Ця форма праці є важливою для досягнення виховних цілей. Учні вступають в стосунки, за яких від результатів праці кожного залежить успіх усього колективу.
Розвиток професійних якостей майбутнього працівника відбувається й тоді, коли здійснюється попередній розподіл праці між учнями з наступним кооперуванням членів ланки або бригади. За такої форми організації праці учень вправляється у виконанні однієї операції складного технологічного процесу до того часу, доки не оволодіє нею досконало. Цим досягається формування спеціальних умінь і навичок, характерних для певного виробу.
Надалі учень оволодіває іншою операцією цього технологічного процесу. Так поступово він проходить увесь цикл роботи, пов'язаний з виготовленням виробу. З впровадженням різноманітності праці поступово підвищується інтерес до праці, виключається її монотонність, узагальнюються раніше набуті знання й уміння, удосконалюються робочі навички, розширюється практичний досвід.
|
|
|
У подальшому учні виконують одну з технологічних операцій на конвейєрі, почергово змінюючи робоче місце. Така праця важлива не лише тому, що вони оволодівають уміннями раціонально організовувати своє робоче місце, застосовують прогресивні прийоми роботи, економно використовують сировину і матеріали, а й виробляють швидкісні показники.
Там, де цей досвід набув поширення, успішно долаються бар'єри між Школою і виробництвом, усувається відрив школи від життя, поліпшується якість професійної підготовки учнів, створюються сприятливі умови для інтеграції випускників у суспільство.
|
|
|
