10.4. Професійна орієнтація учнів

Кінцевою метою роботи спеціальної загальноосвітньої школи для розумово відсталих дітей є підготовка учнів до самостійної продуктивної трудової діяльності в умовах звичайних виробничих відносин. Успішність майбутньої трудової діяльності розумово відсталих дітей значною мірою визначається правильною організацією профорієнтаційної роботи, яка розглядається як комплекс психолого-педагогічних і методичних заходів спрямованих на оптимізацію працевлаштування випускників згідно їхніх можливостей, інтересів, здібностей та з урахуванням потреб регіонів у робітничих кадрах.

У системі трудового навчання і виховання розумово відсталих дітей значна увага звертається на вивчення психологічних і психофізіологічних вимог професії до робітника, психологічних особливостей і потенційних можливостей учнів та на врахування їх під час вибору майбутнього профілю навчання. В українській дефектології проблему професійного орієнтування розумово відсталих дітей вивчали К. М. Турчинська, А. А. Корнієнко, В. І. Бондар, та ін..

У спеціальній психолого-педагогічній літературі розроблено зміст профорієнтаційної роботи з учнями на кожному етапі їхньої професійно-трудової підготовки.

На першому етапі (1-3 класи) специфіка цієї роботи пов'язана з формуванням трудових умінь і навичок у кабінеті праці та в позакласній роботі з самообслуговування. Зокрема, в учнів формуються початкові уявлення про професії, про роль праці в житті людини, виховується повага до людей робітничих професій, потреба в дотриманні порядку на робочому місці, у взаємодопомозі. Особлива увага звертається на вивчення поведінки учнів та їхніх дій на уроках праці, під час виконання трудових операцій, а також під час самообслуговування та виконання суспільно корисної праць Досить важливими на цьому етапі профорієнтаційної роботи є спостереження лікаря, які у поєднанні з психолого-педагогічними даними можуть стати вагомими для попереднього визначення майбутнього профілю навчання.

На другому етапі (4-5 класи) продовжується спостереження за учнями, їх знайомлять з різними видами праці, професіями, проводяться тематичні екскурсії на підприємства, зустрічі з робітниками, посилюється увага до виховання інтересу до професій, з яких школа готує майбутніх робітників. Для цього на уроках праці та в позакласний час проводяться бесіди про робітничі професії, тематичні перегляди кінофільмів, телепередач, учні беруть участь в організації виставок дитячих робіт, вечорів і свят, присвячених їхній майбутній професії.

Особлива увага звертається на виховання інтересів і мотивів до поступних розумово відсталим дітям професій. Така робота ефективна, якщо вона проводиться в цікавій, доступній формі, з урахуванням віку учнів, їхніх знань про професії та рівня загальнотрудових умінь і навичок.

На третьому етапі (6-7 класи) особливість профорієнтації полягає в тому, що ця робота проводиться у процесі занять з конкретної спеціальності, коли учні знайомляться з відповідною технікою, технологіями, організацією виробництва. Розповіді вчителя про професію, екскурсії на підприємства, участь учнів в конкретній трудовій діяльності, в процесі якої вони самі стають причетними до широкого кола професій, активно впливають на формування професійних інтересів підлітків. У процесі цієї роботи учні знайомляться з вимогами, які ставляться професією до людини, з особливостями виконання трудових завдань, зі ставленням робітників до роботи, до організації праці, з використанням на виробництві техніки, технологій.

Успішність розвитку професійних інтересів у розумово відсталих дітей визначається:

наявністю в школі матеріально-технічної бази з професійно-трудового навчання і ефективністю використання її для організації гуртків трудового спрямування, дослідних ділянок, суспільно корисної, продуктивної праці, виставок дитячих виробів з метою ознайомлення учнів з виробничими процесами і різними професіями;

особистістю вчителя професійно-трудового навчання, його авторитетом, педагогічною майстерністю, умінням правильно організувати профорієнтаційну роботу;

усвідомленням учнями важливості оволодіння професією як найважливішої умови їхньої майбутньої життєдіяльності;

дотриманням нормування і дисципліни учнів. Ця вимога впливає на формування в учнів переконання в тому, що будь-яка праця вимагає обов'язкового дотримання дисципліни праці, техніки безпеки і санітарної гігієни, оскільки від цього залежать продуктивність праці та її результати;

присутністю у праці дітей елементів творчої та організаторської активності. Там, де ця активність спостерігається, у них пробуджується інтерес до праці, до професії;

використанням змагальності між учнями у індивідуальній, груповій та колективній формах, спеціальна організація змагань на матеріалах трудової діяльності (А. Й. Григор'єв).

На четвертому етапі (8-10 класи) професійно-трудового навчання розширюються і поглиблюються знання, уміння і навички з обраного профілю, розширюється політехнічний світогляд учнів про виробництво умови праці, норми виробітку, права і обов'язки робітника. Важливою складовою профорієнтаційної роботи на цьому етапі є екскурсії на підприємства різних галузей господарства. Вони проводяться з метою закріплення загальних і спеціальних знань, а також для більш близького знайомства учнів з обраною професією, з характером праці за профілем, з перспективами зростання, з можливостями працевлаштування.

Усвідомлений вибір професії і якісне оволодіння нею можливе лише тоді, коли учні мають достатній обсяг знань про неї, професія є доступною згідно пізнавальних можливостей дитини, а при виборі профілю навчання враховуватимуться характерні особливості учня: інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, мотиви вибору, риси характеру, темперамент, стан здоров'я.

У процесі виховної роботи з трудового навчання важливу роль відіграють кабінети професійної орієнтації, які у багатьох допоміжних школах стали важливою ланкою профорієнтації, своєрідним центром методичної роботи вчителів професійно-трудового навчання.

У кабінеті профорієнтації розміщуються стенди, на яких подаються відомості про професії, про основні виробництва регіону, про вимоги до робітничих професій та методичні поради дітям і батькам з таких напрямів, як професійна освіта, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.