111 Там же. 1М Там же. 11! Там же. - С. 94.

111 Там же. 1М Там же. 11! Там же. - С. 94.

4*8-15')

51

Я. Штелін, який прибув у Росію в 1735 р. і став істориком російського
мистецтва, наприкінці 60-х років XVIII ст. писав, що «хор імператор­
ської придворної капели складається тепер із ста якнайкращих відбір­
них співаків, переважно українців»¹³⁶.                       . >:  . і

Історичні документи свідчать, що протягом XVIII ст. систематично відбувалося рекрутування¹³⁷ музично здібних хлопців з добрими голо­сами з різних регіонів України. Із Петербурга надсилали спеціальних людей, часто українських півчих Придворної капели, які повинні були набирати в Україні для цієї капели малолітніх хлопців з добрими голосами. Відібрані хлопці досить часто діставали музичну підготовку в Україні, зокрема в Глухівській музичній школі, заснованій у 30-х роках XVIII ст. У Петербурзі в Придворній капелі вони продовжували навчання. Крім солідної музичної підготовки, півчі діставали й добру загальну освіту, вивчали різні іноземні мови тощо.

В історичних документах засвідчено багато фактів рекрутування з України співаків для Придворної співацької капели. У 1735 р. Яків Величковський привіз із Глухівської школи до Петербурга вже навчених малих півчих¹³⁸. Для поповнення Придворної капели петербурзький регент Федір Яворовський і придворний басист Павло Федоров у 1738—1739 рр. підшуковували найкращі співацькі голоси в різних українських полках (Охтирському, Полтавському, Миргородському, Гадяцькому, Стародубському, Лубенському) та в Чернігівському коле­гіумі. Вони відправили до Петербурга підготовлених учнів Глухівської школи, а також знайдених у полках 11 прекрасних співаків¹³⁹. У 1742 р. подорож по Україні для рекрутування хлопців до петербурзької При­дворної капели здійснив придворний басист Гаврило Головня. Він також шукав співаків у багатьох українських полках (Чернігівському, Новгород-Сіверському, Стародубському. Лубенському, Почаївському, Ніжинському, Переяславському, Харківському) та в Києві. Гаврило Головня відправив до Петербурга дев'ять альтистів. Серед них були взяті з Києва Григорій Сковорода, який навчався в Києво-Моги-лянській академії, та Степан Андрієвський, що згодом прославився

т Штиин Я. Музика и балет в России XVIII века / Пер. с немецкого и вступительная статья Б. И. Загурского / Под ред. Б. В. Асафьева. - Л., 1935. - С. 58.

" 'Рекрутування — залучення людей до якоїсь справи, набирання їх для чого-небудь; вербування.

т ЧудиноваИ. Зазнач, праця. — С. 116.

'" Центральний Державний Історичний Архіів (ЦДІА) України, ф. 51, оп. З, спр. 6718, арк. 8; ф. 64, оп. 1, спр. 896.

в столиці¹'⁴⁰. Цього самого С. Андрієвського в 1758 р. відрядили в Україну для пошуку хлопців з добрими голосами. Він відправив до Петербурга двох півчих — Івана Середу та Івана Новомлинського, а 13 малолітніх співаків — до Глухова для початкового навчання «нотного співу»¹⁴¹.

Наприкінці 50-х років з Глухова до Петербурга прибули ще мало­літніми хлопцями (після навчання в Глухівській школі) М. Березов-ський і Д. Бортнянський. У 1763 р. пошуками нових півчих в Україні для Придворної капели займався Роман Богданович¹⁴².

Магістрат Києва виділив на Подолі спеціальну квартиру, в якій
поселяли рекрутованих хлопців для придворного хору. Коли набира­
лося тринадцять осіб, їх відправляли в Глухів для навчання в музичній
школі¹⁴³.                                                                                             .

У 70-х роках XVIII ст. центром підготовки в Україні півчих для пе­тербурзької Придворної капели став Харків, зокрема клас вокальної та інструментальної музики Харківського казенного училища¹⁴⁴. В обов'язки вчителя цього класу Максима Концевича входило завжди мати напоготові 12 хлопців «так навчених, щоб усякий ученик міг бути здатним до співу при височайшому її Величності дворі, коли в них є потреба»¹**. Тому в Україні тривали постійні пошуки хлопців з до­брими голосами для навчання в цьому класі. У 1775 р. з Харківського училища до придворного хору послали перших навчених музикантів. У 1791 р. М. Концевич відправив до Двору 12 чоловік¹⁴⁶. Композитор А. Ведель, працюючи в 1797 р. у класах вокальної та інструментальної музики Харківського училища, також набирав півчих для петербурзької Придворної капели, якою тоді керував Д. Бортнянський¹⁴⁷.

Набором півчих для Петербурзького двору займалися не тільки в Харкові, але і в Києві, Новгороді-Сіверському. Така діяльність

" ° ЦДІА України, ф. 51. оп. З, спр. 19254, арк. 135.

¹¹¹ Набор в Києве певчих для придворной каїїелльї в 1758 году // Киевская старина. — 1891. №3. - С. 512-513.

'" ЦДІА України, ф. 59, оп. 1, спр. 3973, арк. 52.                                                                                       •':

'" Набор в Києве певчих для придворной капелльї в 1758 году. — С. 513.

'" У 1768 р. при Харківському колегіумі були відкриті «Додаткові класи» (інженерства, архітектури, геодезії, математики, мистецтв, іноземних мов та ін. ), які згодом офіційно стали називатися «Харківське казенне училище». У 1773 р. при цьому училищі було відкрито спеціальний клас вокальної та інструментальної музики. На вчителя музики запросили українського композитора Максима Концевича (Кук В. Нові документальні дані про життя АЛ. Веделя (Ведельського) у Харкові (1796— 1798 рр. ) // Українське музикознавство. Вип. 6. — К.., 1971. — С 155 — 157).

			1'	1. ІІ. Г"	У:,.
			. 1		І
		1-І
			У; . и	Г; '.. V: -

" ' ЦДІА України, ф. 1710, оп. 2, спр. 1232, арк. 29, 56.                                                                   ^* \\

^м ЦДІА України, ф. 1709, оп. 1, спр. 1661, арк. 1-2, 7. _?
¹⁴⁷ ЦДІА України, ф. 1958, оп. 1, спр. 80, арк. 6.                           ь_К|

53

не оминула й іншого українського композитора духовної музики — Андрія Рачинського. З 1763 р. його життя було пов'язане з Новгородом-Сіверським (на Чернігівщині). Протягом 1760—1780-х років Андрій Рачинський «згідно з іменним указом їздив десять разів по всій Мало­росії і вибирав до височайшого двору півчих»¹⁴*. У 1790 р. Граф Олек­сандр Безбородько (секретар Катерини II) звернувся з листом до малоросійського генерал-губернатора М. Н. Кречетникова, в якому передав розпорядження Катерини II, щоб генерал-губернатор віддав наказ про набір в Україні малолітніх, «не більше восьми літ» «дискантів п'ять або шість, альтів двох або трьох» і доставив їх до Петербурга¹⁴⁹.

I цього разу головну роль у наборі півчих для придворного хору
відіграв Андрій Рачинський. Він підшуковував музично здібних дітей
і набирав їх переважно з Чернігівщини — Новгорода-Сіверського,
Глухова, Стародуба, Кролевця. Два місяці А. Рачинський проводив
заняття з відібраними хлопчиками, щоб виявити їхні музичні здібності
і зробити остаточний вибір. У травні 1791 р. Андрій Рачинський привіз

II хлопців до Петербурга у придворний хор¹⁵⁰.

Отже, наборами музично здібних українських хлопців з добрими голосами для придворного хору займалися не тільки ті, кого надсилали для цього з Петербурга, апе, за наказом царської влади, й композитори, які жили в Україні: М. Концевич, А. Ведель, А. Рачинський та ін.

У 1786 р. разом з іншими хлопцями з України до петербурзької Придворної капели був направлений уродженець Чернігівщини Степан Давидов (1777—1825), який став відомим композитором кінця XVIII — першої чверті XIX ст. Він дев'ять років співав у придворному хорі (до 1795 р. ) і в 90-х роках писав духовні концерти. У 1797 р. С. Давидов став капельмейстером інструментальної Придворної капели. Понад 6 років (з 1795 до 1802 р. ) він навчався в італійського компози­тора Дж. Сарті, який тоді був у Петербурзі. З 1800 р. діяльність і твор­чість С. Давидова пов'язана з його службою в Театральній школі¹⁵¹. З цього часу він пише театральну музику. В опері «Леста, дніпровська русалка» (поставлена в 1805 р. ) композитор використав українські народні мелодії.

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: