т Іванов В.Ф. Зазнач, праця. — С. 62.

т Іванов В. Ф. Зазнач, праця. — С. 62.

И) Детальніше про ці посібники див.: Історія української музики. Т. І. — С. 424—432.

теоретичну працю італійського композитора В. Манфредіні «Правила
гармонічні і методичні для вивчення всієї музики». Поява цього
перекладу була викликана потребами музичної педагогіки, а також
засвоєння надбань італійської музичної теорії.    . , _г,

, , > ,,, /і-., 6. Музичне життя і виконавство

У музичному житті України другої половини XVIII ст. чільне місце займало хорове виконавство. Як і в попередні історичні періоди, в цей час значна увага приділялася церковним хорам у храмах, мо­настирях, на архієрейських кафедрах. Церковні хори розвивали багаті, віками сформовані в Україні традиції хорового виконавства. Прекрасні хори були в Києві (у Києво-Печерській лаврі, Софійському соборі, Києво-Братському монастирі, Михайлівському соборі Видубицького монастиря), у Межигірському монастирі біля Києва, у Глухові (в Миколаївській, Михайлівській церквах), у Чернігові (в Троїцькому монастирі), а також у монастирях і церквах Новгорода-Сіверського, Переяслава, Полтави та інших міст. Звідси й брали півчих для Петер­бурзького Олександро-Невського монастиря та інших монастирів і церков Росії.

Церковно-парафіяльні, монастирські, митрополичі та архієрейські хори, співаючи під час богослужіння, виконували не тільки релігійну, але й художньо-естетичну функцію. Церковні хори в другій половині XVIII ст. співали церковну монодію, зафіксовану в українських збір­никах — Ірмолоях, " ⁴ яка в кантиленних зразках відзначалася мело­дичною розвиненістю. До репертуару хорів обов'язково входили барокові партесні твори. У другій половині XVIII ст. почали виконувати й багатоголосу церковну музику нового стилю. . < •

У Галичині в другій половині XVIII ст. найбільші сили церковного музичного виконавства зосереджувалися на митрополичій кафедрі при греко-католицькій церкві св. Юра у Львові. У богослужінні церкви св. Юра брали участь хор та оркестр. Хор складався з 40—50 осіб, а оркестр грав не тільки в урочистих богослужіннях, але й на різних двірських забавах, на банкетах і в театральних виставах²²⁵.

У спогадах одного з культурних діячів першої половини XIX ст. Йосифа Левицького (друкувався під псевдонімом «Іосиф з Болшова»),

^а' Монодичні наспіви в Ірмолоях другої половини XVIII ст. не мають суттєвих відмінностей від наспівів, записаних в Ірмолоях XVII — першої половини XVIII ст.

²²⁵ Лисько 3. Піонери музичного мистецтва в Галичині. — Львів — Нью-Йорк, 1994. — С. 22—23.

який грав на скрипці й співав у хорі, зазначено, що в останній чверті XVIII ст. у Львові «існувала в повному складі вокально-інстру­ментальна капела з прекрасним репертуаром старосвітських творів різних композиторів, яка була у вищому розквіті при блаженній пам'яті преосвященнім архієреї Скородинському»²²⁶. Цей самий автор зазначає, що найвищого розквіту Святоюрська вокально-інструмен­тальна капела досягла наприкінці XVIII — на початку XIX ст. під ке­руванням Паньківського, який був ще й композитором. Він написав, зокрема, урочисту кантату на честь єпископа Скородинського. Цей твір був виконаний прилюдно з великим успіхом удень іменин єпископа і справив на львів'ян велике враження²²⁷. Можна припустити, що Паньківський писав і церковну музику, яка виконувалася під час Богослужінь. Однак про його твори, як і про репертуар святоюрської вокально-інструментальної капели, відомостей поки що немає.

У 40-х роках XVIII ст. диригентом єпископської капели у Львові став Андрій Андрійович Рачинський (бл. 1729 — бл. 1800). Там він пропрацював три роки (детальніше про нього буде далі).

Виконавство в Україні було тісно пов'язане з музичною освітою та її осередками. У Києво-Могилянській академії існував великий і прекрасний хор, один з найкращих у Києві. Був у цьому закладі й оркестр. Хором диригував регент, а оркестром — капельмейстер. В обов'язки одного з викладачів академії входило «мати нагляд за ре­гентом і капельмейстером... скільки разів на тиждень виконується музика, хто із нових студентів прийнятий, і якщо недостатньо їх вивчає музику — доповідати»¹²*. , ..., .   ''

Академічний хор брав участь у різних заходах, які відбувалися в цьому закладі: урочистих прийомах гостей (російських царів, єпископів, митрополитів тощо), диспутах, іспитах, рекреаціях (під час травневих відпочинкових гулянь). Для урочистих актів спеціально створювалися концерти, канти²²⁹. Під час різних урочистостей співав хор, грав оркестр. В академії звучала як церковна, так і світська музика. Виступи хору та оркестру слухали не тільки ті, хто вчився і працював в академії та її гості, але й городяни Києва, які бували на різних урочистостях.

ш Газ. «Зоря Галицька». — 1852. — № 33. — С. 270. — Цит. за: Нантський Й. Дмитро Бортнянський і Західна Україна// Українське музикознавство. Вип. 6. — К., 1971. — С. 187.

а' Лисенко 3. Зазнач, праця. — С. 23.

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: