2!| Ливанова Т. Русская музикальная культура XVIII века. Т. 2. — М., 1953. — С. 420.

2! | Ливанова Т. Русская музикальная культура XVIII века. Т. 2. — М., 1953. — С. 420.

" ' Стешко Ф. З історії української музики XVIII ст. Кар'єра одного українського співака (Гр. Олекса Розумовський) // Українська музика. Ч. 4. — Львів, 1938. — С. 59.

²⁴⁰ Вааиьчиков А. А. Семейство Разумовских. — М., 1868. — С. 21.                                                                     '

2< | Михневич Яг. Исторические зтюдьі русской жизни. Очерк истории музики в России в культурно-общественном отношении. — СПб, 1879. — С. 167—168.

75

слухати спів і гру на бандурі своїх українських земляків. Він сприяв тому, що на царському дворі у російських вельмож зріс інтерес до української пісні²⁴². Такий інтерес виявляла й ширша російська громадськість. Через це багато українських пісень потрапило до пер­ших друкованих збірників В. Трутовського, а також Львова і Прача.

Олексій Розумовський любив музику, і це проявилося в організації ним у Петербурзі оркестру й хору, які були найкращими приватними капелами в Росії за часів Єлизавети Петрівни. Співаки його хорової капели брали участь в оперних виставах. Зокрема, при виконанні опери італійського композитора Франческо Арайї «Цефал і Прокріс» (1755—1756) виступали п'ять співаків з його хору²⁴³.

Олексій Розумовський допоміг своєму молодшому братові Кирилові Григоровичу Розумовському (1728—1803), який теж народився вселі Лемеші, здобути освіту в Німеччині. Франції, Італії і зайняти вагоме місце в суспільстві. У 18 років він став Президентом Академії наук, а в 22 роки — гетьманом України (1750—1764). Кирило Розумовський володів численними маєтками в Україні, зокрема, Почепом, Батурином, Козельцями та ін. і був фундатором одинадцяти церков. Польський король С. А. Понятовський. згадуючи гетьмана Кирила Розумовського, писав, що він мав добрий голос і вмів добре співати різних пісень²⁴⁴. Кирило Розумовський також був меломаном. При його гетьманському дворі в Глухові був добрий хор та оркестр, які належали до найкращих в Україні та Росії. Я. Штелін у книзі «Музьїка и балет в России XVIII века», надрукованій у Петербурзі 1770 р., писав, що в палаці гетьмана Кирила Розумовського в Глухові на Україні була організована домашня хорово-оркестрова капела, «подібної до якої в Росії досі не було. Капела налічувала сорок з лишком добре навчених музикантів, кожен з яких міг з честю виступати й самостійно на своєму інструменті. Коли хор цієї капели в присутності двора та інших високопоставлених осіб виступив уперше в 1753 р. у Москві у палаці гетьмана, він справедливо заслужив те загальне захоплення, яким був зустрітий цей виступ»²**.

З 1753 р. протягом 10 років регентом капели гетьмана К. Розумовсь­кого в Глухові був композитор Андрій Рачинський — зачинатель нового стилю українського духовного циклічного концерту. Ймовірно, що саме в гетьманській капелі в Глухові вперше виконувалися його

*° Стешко Ф. Зазнач, праця. — С. 61.

! 4! Ернст Ф. Кріпацькі калели на Україні // Музика. - 1924. — Ч. 1—3. — С. 34.

! " Винницький В. Гетьман Кирило Розумовський — музичний меценат // Збірник на пошану Гр. Китастого. — Нью-Йорк, 1980. — С. 58.

! " Шпмлин Я. Музьїка и балет в России XVIII века. - Л., 1935. - С. 90.

76

духовні концерти, а потім цей новий стиль духовного концерту по­ширився в Україні і в Росії.

У резиденції К. Розумовського щонеділі після церковної Служби збиралася козацька старшина на обід, після якого звучала інструмен­тальна музика²⁴*. Так, з нагоди хрестин сина Кирила Розумовського Андрія (1752 р. ) після обіду «музика грала по-італійськи»²⁴⁷.

При гетьманському дворі був театр. У ньому ставили драматичні твори (у щоденниках гетьманської старшини згадуються комедії). Були й оперна та балетна трупи²⁴⁸. У Глухові в 1751 р. виступала французька театральна трупа, яку, мабуть, запросив Кирило Розумовський²⁴⁹.

Хори та оркестри існували не тільки в гетьманській резиденції в Глухові, але і в маєтках К. Розумовського в Почепі, Батурині та ін. Роговий оркестр був у резиденції гетьмана в Батурині²⁵⁰. Є відомості, що у графа К. Розумовського в 1775 р. була поставлена опера Раупаха «Альцеста» під акомпанемент рогового оркестру²⁵¹.

Хором у маєтку К. Розумовського в Почепі диригував Абросимов²⁵². Поряд з місцевими музикантами в маєтках Розумовського працювали й іноземці. Капельмейстером у К. Розумовського протягом 1770 — 1784 рр. був відомий валторніст Карл фон Лау²⁵³. У 1780-х роках у К. Розумовського працював італійський композитор Дж. Астаріта, який присвятив йому свою ораторію «Смерть Авеля» (1785 р. ). Комічну оперу Дж. Астаріти «Збитенщик» ставив домашній театр К. Розумов­ського в 1786 р. ²⁵⁴.

Після смерті К. Розумовського (1803) частина півчих і музикантів перейшла до його сина Андрія Кириловича Розумовського (1752—1836). Він був відомим у Європі дипломатом, але при цьому успадкував від свого батька любов до музики і сам мав неабиякі музичні здібності. Наро­дився А. К. Розумовський у Глухові, закінчив Страсбурзький університет. Працював на дипломатичній службі як російський посол у Неаполі,

! " Щоденник генерального хорунжого М. Халенка за 1752 р. Подаємо за сі.: Щербаківський Д. Оркестри, хори і капели на Україні за панщини // Музика. — 1924. — № 7—9. — С. 144.

! < * Шербаківський Д. Оркестри, хори і капели на Україні за панщини // Музика. — 1924. — № 10-12. - С. 208.

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: