му- ся, до сер-день. ви-гля-да-ти чор-но-мор - ця , „. . Да о-рав му-жик при до-ро - зі, да о-рав му-жик прн до- ро. а й о-рав му-жик край до-ро-ги, та йо-рав му-жик край до • ро - ги
му - ся, до сер-день Бу-дем ся то-би - ти! (Український кант XVII-XVIII ст. - З народної пісні «Ой сяду я край віконця»: ви-гля-да-ти чор-но-мор - ця , „. .... . '..,,,. (Квітка К. Українські народні мелодії. К., 1922. - С. 155. - № 494) 96 Не менш поширеними в другій половині XVIII ст. були жартівливі канти, як «Да орав мужик при дорозі», «Ой під вишнею, під черешнею» (він увійшов у вертеп), «Веліла мні мати зелен ячмінь жати», «Два каплуна-хоробруна жито молотили», «Стукнуло, грякнуло в лісі, комар із дуба звалився» (пісня-пародія про смерть комара). У жартівливих кантах переважає танцювальна мелодика і простежується їх близькість до українських танцювальних пісень. Яскравим прикладом цього є кант «Да орав мужик при дорозі», дуже схожий на українську народну пісню «Та й орав мужик край дороги» (початковий текст подібний, а далі — інший), а також на веснянку «Соловеєчку, шпачку, шпачку». Початок канта: Да о-рав му-жик при до-ро - зі, да о-рав му-жик прн до- ро (Український кант XVII -XVIII ст. С. 75) Початок народних пісень: 11 ■ ■ ■ ■ ■ ' ■ : -' а й о-рав му-жик край до-ро-ги, та йо-рав му-жик край до • ро - ги ........ (Золоті ключі: Пісенник. — /....... Вип. 2. ~ С. 80) Со-ло-ве - сч-ку, шпач-ку, шпач-ку, а чи був же ти всад-ку, всад-ку, (Квітка К. Українські народні мелодії. С. 197. ~ М> 627) 7. Х-15і) 97 У другій половині XVIII ст. поширеним був кант «Ой біда, біда мні, чайці-нсбозі», записаний у збірниках одноголосо. Сумна лірична мелодія цього канта з інтонаціями «скигління» передає горе чайки, в якої знищили дітей. Деякі дослідники вважають, що ця пісня в алегоричній формі розповідає про зруйнування Запорізької Січі. Інші дотримуються думки, що вона давнішого походження, і її авторство приписують гетьманові І. Мазепі.
У нотних рукописах XVIII ст., що зберігаються в Державному історичному музеї в Москві, вміщені два канти: «Ах ти, світе лєстний» (в одноголосому записі) та «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє» (у триголосому записі). На думку О. Шреєр-Ткаченко, є підстави вважати, що їх автором був Г. Сковорода, хоч літературознавці не схильні відносити ці тексти до його творів299. Про те, що кант «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє» належить Г. Сковороді, писав також В. Аскоченський300. Г. Сковорода був не тільки видатним філософом, атс й непересічним музикантом. Він дістав добру музичну освіту в Київській академії, а також у петербурзькій Придворній капелі, де Г. Сковорода співав, маючи добрий голос і музичні здібності. Він писав духовну музику, 301 світські й духовні канти, пісні-романси, а також співав і грав на різних інструментах. Канти й пісні-романси Г. Сковороди поширювалися усно. Кант «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє», в якому відображені роздуми над особистим життям, написаний у традиціях світських кантів з танцювальною мелодикою з козачковими ритмами. Верхній голос початку канта: ■ '... > '. а, ". ».:.: .; /:, -:,.. «... ■. „. ■ ' ■ •-•. ■ * 'V'. із... V.. ж--. . , ■ .:.; -. \г.. ї;; ч, V. -.. -:: ■: '■ ■ ■ •*->. . /* Ох, ечас-тье, ечаотье бед-но-е, зло-е, кру-шиигь, пе-ча-лишь тьі серд-цс мо-с (Шреєр-Ткаченко О. Григорій Сковорода музикант. - К., 1979. - С. 68-69) т Шреєр-Ткаченко 0. Григорій Сковорода — музикаігг. — К., 1972. — С. 65. 500 Аскочемскчй В. Русский композитор Веделев// Русский шшалид, №94. — 28 алреля 1854 г. Спираючись на спогади сучасників, В. Аскоченський відзначив, що ці два канти особливо любив український композитор А. Ведель.
! 0' В одному з рукописів партесної музики, що зберігається в Інституті рукопису ЦНБ ім. В. І. Вернадською ПАН України, є Служба з авторською атрибуцією «Грицька». Деякі дослідники схиляються до думки, що її міг написати Григорій Сковорода (див.: Комарова І. Музика Сковороди? //Літературна Україна, №91, 19 листопада 1971 р.; Махновещ> Л. Григорій Сковорода. — К., 1972. - С. ПО). ( 98 Кант «Ах ти, світе лєстний» має філософський зміст і пов'язаний з характерним для бароко сюжетним мотивом про «лукавство світу». У тексті цього канта Г. Сковорода критикує навколишній «світ», і кант набув сатиричного спрямування. Наспівно-декламаційна мелодика цього канта (в одноголосому записі) близька до ліричних кантів XVIII ст.:
толь- ко мя су- шишь. То-псрь я стал знать, креп - ко іа - мс- чать,
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|