му- ся, до сер-день. ви-гля-да-ти чор-но-мор - ця , „.  . Да о-рав му-жик при до-ро - зі, да о-рав му-жик прн до- ро. а й о-рав му-жик край до-ро-ги, та йо-рав му-жик край до • ро - ги

му  - ся, до сер-день

Бу-дем ся

то-би - ти!

(Український кант XVII-XVIII ст. -

З народної пісні «Ой сяду я край віконця»:

ви-гля-да-ти чор-но-мор - ця     , „. ....  .

'..,,,. (Квітка К. Українські народні мелодії. К., 1922. - С. 155. - № 494)

96

Не менш поширеними в другій половині XVIII ст. були жартівливі канти, як «Да орав мужик при дорозі», «Ой під вишнею, під череш­нею» (він увійшов у вертеп), «Веліла мні мати зелен ячмінь жати», «Два каплуна-хоробруна жито молотили», «Стукнуло, грякнуло в лісі, комар із дуба звалився» (пісня-пародія про смерть комара). У жартів­ливих кантах переважає танцювальна мелодика і простежується їх близькість до українських танцювальних пісень. Яскравим прикладом цього є кант «Да орав мужик при дорозі», дуже схожий на українську народну пісню «Та й орав мужик край дороги» (початковий текст подібний, а далі — інший), а також на веснянку «Соловеєчку, шпачку, шпачку».

Початок канта:

»ррррр бхр

 р р р

Да о-рав му-жик при до-ро - зі, да о-рав му-жик прн до- ро

(Український кант XVII -XVIII ст. С. 75)

Початок народних пісень:

11                   ■    ■ ■ ■ ■ ' ■ ^: -'

 р р р

а й о-рав му-жик край до-ро-ги, та йо-рав му-жик край до • ро - ги

........                (Золоті ключі: Пісенник. —

/.......           Вип. 2. ~ С. 80)

■ ЕррПГ ГТ Г П Г ріррГТГГіТ ГГТ р-

Со-ло-ве - сч-ку, шпач-ку, шпач-ку, а чи був  же ти всад-ку, всад-ку,

(Квітка К. Українські народні мелодії. С. 197. ~ М> 627)

7. Х-15і)

97

У другій половині XVIII ст. поширеним був кант «Ой біда, біда мні, чайці-нсбозі», записаний у збірниках одноголосо. Сумна лірична мелодія цього канта з інтонаціями «скигління» передає горе чайки, в якої знищили дітей. Деякі дослідники вважають, що ця пісня в але­горичній формі розповідає про зруйнування Запорізької Січі. Інші дотримуються думки, що вона давнішого походження, і її авторство приписують гетьманові І. Мазепі.

У нотних рукописах XVIII ст., що зберігаються в Державному істо­ричному музеї в Москві, вміщені два канти: «Ах ти, світе лєстний» (в одноголосому записі) та «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє» (у три­голосому записі). На думку О. Шреєр-Ткаченко, є підстави вважати, що їх автором був Г. Сковорода, хоч літературознавці не схильні відносити ці тексти до його творів²⁹⁹. Про те, що кант «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє» належить Г. Сковороді, писав також В. Аскоченський³⁰⁰.

Г. Сковорода був не тільки видатним філософом, атс й непересічним музикантом. Він дістав добру музичну освіту в Київській академії, а також у петербурзькій Придворній капелі, де Г. Сковорода співав, маючи добрий голос і музичні здібності. Він писав духовну музику, ³⁰¹ світські й духовні канти, пісні-романси, а також співав і грав на різних інструментах. Канти й пісні-романси Г. Сковороди поширювалися усно.

Кант «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє», в якому відображені роздуми над особистим життям, написаний у традиціях світських кантів з танцювальною мелодикою з козачковими ритмами.

Верхній голос початку канта:

■ '... > '. а, ". ».:.: .; /:, -:,.. «... ■. „. ■ ' ■ •-•. ■ * 'V'.

із... V.. ж--. . , ■ .:.; -. \г.. ї;; ч, V. -.. -:: ■: '■ ■ ■ •*->. . /*

Ох, ечас-тье, ечаотье бед-но-е, зло-е, кру-шиигь, пе-ча-лишь тьі серд-цс мо-с

(Шреєр-Ткаченко О. Григорій Сковорода музикант. - К., 1979. - С. 68-69)

^т Шреєр-Ткаченко 0. Григорій Сковорода — музикаігг. — К., 1972. — С. 65.

⁵⁰⁰ Аскочемскчй В. Русский композитор Веделев// Русский шшалид, №94. — 28 алреля 1854 г. Спираючись на спогади сучасників, В. Аскоченський відзначив, що ці два канти особливо любив український композитор А. Ведель.

^{! 0}' В одному з рукописів партесної музики, що зберігається в Інституті рукопису ЦНБ ім. В. І. Вернадською ПАН України, є Служба з авторською атрибуцією «Грицька». Деякі дослідники схиляються до думки, що її міг написати Григорій Сковорода (див.: Комарова І. Музика Сковороди? //Літературна Україна, №91, 19 листопада 1971 р.; Махновещ> Л. Григорій Сковорода. — К., 1972. - С. ПО).

(                                              98

Кант «Ах ти, світе лєстний» має філософський зміст і пов'язаний з характерним для бароко сюжетним мотивом про «лукавство світу». У тексті цього канта Г. Сковорода критикує навколишній «світ», і кант набув сатиричного спрямування. Наспівно-декламаційна мелодика цього канта (в одноголосому записі) близька до ліричних кантів XVIII ст.:

Ах тьі, сві-тб лест-ньїй, тьі серд-це кру-шишь, лю-тььми пе-чал-ми

 

толь- ко мя су- шишь.   То-псрь я стал знать, креп - ко іа - мс- чать,

⇐ Предыдущая21222324252627282930Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: