№ руСС1ОІе народньїе песни, собракньїе И.А. Львовьім, напевьі залисал и гармонизировал Йван Прач. - СП6, 1896. - С. XVII.

№ руСС1ОІе народньїе песни, собракньїе И. А. Львовьім, напевьі залисал и гармонизировал Йван Прач. - СП6, 1896. - С. XVII.

111

Чимало пісень-романсів, які відносяться до XVIII ст., є в семи вит'сках обробок українських народних пісень М. Лисенка³⁰⁶. Серед них трапляються дуже яскраві зразки цього жанру, які виникли, очевидно, в другій половині XVIII ст. Це такі пісні-романси, як «Ох, і не стелися, хрещатий барвінку». «Ой глибокий колодязю, золотії ключі», «Ой у полі криниченька» та ін., які за своєю мелодикою, як влучно підмітив український фольклорист А. Іваницький, є неперевершеними шедев­рами³⁰⁷. Так, наприклад, у мелодиці пісні-романсу «Ой глибокий колодязю» виразно й емоційно передані переживання дівчини, яка полюбила погану людину («пройдисвіта»):

КЛЮ - 41,      ЗО-ЛО • ТІ - І  КЛЮ     - 41

 

(Лисенко М. Зібрання творів, Т. XVII. -

'" ' '" ''■ " ■ ' ■ " " -*■ ' '                                " " ■ '! <., 1954. - С. 22)

У цій та вищеназваних піснях-романсах зі збірок народних пісень М. Лисенка помітно, що на цей час уже сформувався український співучий мелодичний стиль (українське Ьеі сапіо), який яскраво про­явився в цьому жанрі. Не виключено, що на створення українського співучого мелодичного стилю впливало італійське Ьеі сапіо. С. Людкевич писав, що італійський вплив мав значення не тільки для української церковної музики, але й «для еволюції та розширення форм і мелодій народних українських пісень; він фактично помітний навіть у таких українських піснях, як „ Ой місяцю, місяченьку", „ Ойзійди, зійди " та ін.,

^ш На думку К. Квітки, пісні, що увійшли до збірників М. Лисенка, належать до того мелодичного стилю, котрий розвивався, ймовірно, у XVIII — на початку ХГХст. (Квітка К. Фольклористична спадщина Миколи Лисенка // АГ. Квітка. Вибрані статті. Ч. 2. — К., 1986. — С. 41).

⁾⁰' Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К., 1990. — С. 263.

112

які знаходимо у збірниках Лисенка», а також і в галицьких любовних піснях³⁰⁸.

У народних піснях-романсах цього стилю сформувалися виразні українські національні ознаки пісенної лірики з притаманною їй ніжністю та глибиною почуттів, емоційною експресивністю. Мелодика цих пісень широко розбудована, великого діапазону, з хвилястою і звивистою мелодичною лінією зі стрімкими підйомами і спадами, чергуванням досить великих стрибків (сексти, септими, октави) та їх заповненням.

Домінуючою в цих піснях-романсах є мажоро-мінорна ладова сис­тема, але в деяких піснях-романсах вона поєднується з елементами стародавніх ладів, що створює хроматизми в мелодиці. У піснях-романсах може існувати VII натуральний ступінь і VII підвищений; VI ступінь і VI підвищений (дорійський лад) таін., як, наприклад, у пісні «Ох, і не стелися, хрещатий барвінку»:

 

Ох і не сте-ли - си, хре-ща-тий бар-він-ку, та і по кру-тій го

Гей, не вті-шай-тесь, ілі-ї во-рі-жень-км, та й при-го-донщі мо - їй

^. : ■: ■;; >: . -г- •ч^^ ■ ■ ■ . ^:; . -'■ ■ ■ ■ ' ■ • '^н-м¹ - л; /¹'.: ■ '                                                                                                                                                                                                                                                                                          ■ '

ілг. і і II■ ■ ■ •! Ш ■, •■ ■: ■!. ■ ■,.; ■ ■ ■;     (Лисенко М. Зібрання творів. Т. ХУІІ. —

,,..,;, : „: < ■  ,,:,.    ..,          С. 20)

Хроматизми на відстані драматизують мелодику, посилюють її екс­пресивність. Отже, народні пісні-романси відзначаються яскравою емоційністю, мелодичним багатством і виразовістю.

7. 3. 2. Пісні-романси літературного походження

До нашого часу дійшло декілька пісень-романсів літературного походження, які також мали усне розповсюдження. У другій половині XVIII ст. дуже популярною була українська пісня-романс «їхав козак за Дунай». Авторство цієї пісні приписують Семенові Климовському — харківському «козакові-віршувальнику» (живу першій половині XVIII ст. ).

¹⁰⁹ ЛюдкевичС. Про національне в музиці // С. Людкевич. Дослідження, статті, рецензії. — К., 1973. -С. 151-152.

«. 8-159

Наприкінці XVIII ст. ця пісня була вміщена разом з російськими піснями в збірнику Й. Д. Ґерстенберга і Ф. А. Дітмара (1796 р. ). її було включено й до другого видання збірника Львова — Прача (1806 р. ), де вона записана з такою мелодикою: •   ^; ■ . _;: ,  .,

Ои

 и> ї

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: