Початок пісні:316 , ^^;.о>-; -да.;.■ ■.;■. :•« *■.-.-,-у.г> ,км,:- ■

39                                                                                       ■     ■ '■ '• ■ ■ ■ ■ -■ ■ ■ ■ ' -:                                                                ■                     ■ , -. . '..: Г-, -■

Вся-ко-му го-ро-ду  нрав і пра - ва, вся-ка і -

 

мі - с свій ум го - ло - ва.

Вся - ко - го  при - хо - ті

 

 

во-дять за ніс, вся - ко - го к на • жн - ві ма-нить свій біс.

¹¹⁴ Ушкшов Л. В., Марченко О. М. Нариси з філософії Григорія Сковороди. — Харків, 1993. — С. 43.

'" Венерин амур — у давньоримській міфології Венера — богиня краси і кохання, Амур — бог кохання, супутник Венери.

Ця пісня була поширена в репертуарі лірників та бандуристів, але з декламаційною мелодикою, як, наприклад, у виконанні бандуриста початку XX ст. Ліберди.

Початок пісні: 316                        , ^^;. о> -; -да.; . ■ ■.; ■. : •« *■. -. -, -у.. г> , км,: - ■

 р^ Ц

Вся • кому горо-ду нрав і пра-ва, вся-ка і-мі-с свій умго-ло-ва.

вся-ко-му сер-цю сво-я сстьлю-бов

Можливо, що в цій пісні Г. Сковороди у виконанні лірників та бандуристів посилювалося декламаційне начало.   *

Хоч два відзначені варіанти пісні Г. Сковороди де в чому різняться між собою, проте між ними є інтонаційна спільність. Крім того, в обох варіантах є танцювальні елементи, що відповідало сатиричній пісні.

Таким чином, Г. Сковорода своїми піснями-романсами збагатив цей жанр філософською тематикою. Для камерно-вокальних творів другої половини XVIII ст. це — нове явище в європейському масштабі, якщо згадати, що в романсах класичного стилю цієї епохи переважала галантна любовна лірика. У мелодиці ж своїх творів Г. Сковорода спирався на стилістику української селянської пісні та міської пісні-романсу.

В українській пісні-романсі (народна пісня-романс, пісня-романс літературного походження) вже простежуються сентименталістські тенденції, що проявилися в емоційному відтворенні внутрішнього світу людини. Завдяки опорі митців на народну ліричну пісню в жанрі пісні-романсу були створені яскраві зразки, що збереглися в пам'яті народу.

Пісні-романси другої половини XVIII ст. мають яскраво виражені українські національні риси. У них відображені такі особливості україн­ської ментальності, як щиросердечність, ніжність почуттів, виразна емоційність. У цих піснях-романсах під впливом селянської ліричної пісні й гармонічного музичного мислення виробилися характерні

" * Повністю цю пісню див.: Хрестоматія української дожовтневої музики. Ч. 1. — К 1974 С. 31—34.

119

інтонації та мелодичні звороти. Українська пісня-романс другої поло­вини XVIII ст. «живила» українське професійне мистецтво (духовну музику, музично-театральне мистецтво, камерно-інструментальну музику). Українська пісня-романс широко розповсюдилася і в Росії (особливо в Санкт-Петербурзі, де було багато українців) і впливала на російську міську пісню. У збірниках В. Трутовського та Львова — Прача, котрі, як уже відзначалося, вмішують російські й українські пісні, знаходимо пісні-романси на російські тексти, але з характерними для українських пісень-романсів мелодичними зворотами. Це простежується, наприклад, у пісні «Как у нашего широкого двора» зі збірника В. Трутовського:

Как у на - ше - м ши - ро - ко - аа       дво - ра,

Со-6н - ра-лись   кра • сим де - «у - шки в пру - жок.

:   ■ ■ ■: '... ; ,. і ■ ■.. ■; '. ■ ■,,    (Трутовский В. Собрание русских   \ ': , ■;    . ■ , ■ ■ --..., :.. , ,....     простих песен с нотами. — ■ ■. -..:. .

М., 1953. - С. 74. - М28)

Такий рух мелодики, який спостерігається в першому рядку цієї
пісні з октавним стрибком і низхідним його заповненням, часто
існує в українських селянських піснях, а також у піснях-романсах,
як, наприклад, у пісні «Ой на гору козак воду носить», зафіксованій
у збірнику М. Лисенка (для зручності порівняння транспонуємо
на терцію вгору):            -, -.... '-...

 

то - ру

⇐ Предыдущая29303132333435363738Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: