 |
ко-зак во-ду но - сить. (Лисенко М. Зібрання творів. Т.ХУІІ. К., 1954. - С. ЗО. - Л6 17). бі- лень-ки-мині- жень • ка - ии, гла - ну я на ду-боиь-ка
|
|
|
|
ко-зак во-ду но - сить
(Лисенко М. Зібрання творів. Т. ХУІІ. К., 1954. - С. ЗО. - Л6 17)
Схожі до українських пісень мелодичні звороти є і в другій частині пісні «Как у нашего широкого двора»: низхідна лірична секста (V— VII підв. — І) і висхідний стрибок на сексту І—VI ст. та його заповнення. З початку народної пісні «Ой вийду я на гіроньку»:
бі- лень-ки-мині- жень • ка - ии, гла - ну я на ду-боиь-ка
Заключний каданс цієї пісні має висхідний стрибок на сексту:
44 '■ ■ ■ '; " ' ' " . ■ ■
|
|
|
що дур - ні - ша асіх |
" ■ '■ ■ ' (ЛисенкоМ. Повна збірка творів. Т. IV,
' ' вип. 9. - Харків - Київ, 1931. - С. 20. - \$9)
Схожості з українськими піснями наявні і в іншій пісні зі збірника В. Трутовського — «Во прекрасной во долине промежду калиньї»:
45 -.. -.; „■ ■ - ... ■ -. -. , ■ : ', ■ ■ '. '■ ...,: ■
ЛГ Г Г Г ІІ
Во гтре-кра - сяой во до-ли-не про-меж-ду ка - ли - нм.
у і її
Сто- ял толь-ко о - дин ку- спік я - го - дм ма • ли - ни
(Трупювский В. Собрание русских простих песен с нотами. - С. 95. - №42)
У цій пісні є характерний для українських пісень низхідний мелодичний зворот з терцовим ходом VII підв. — V (див. вишенаведені українські пісні-романси «Ой глибокий колодязю» та ін. ). Завершальний каданс цієї пісні зі зменшеною квартою (НІ—VII підв. — І) також є типовим для українських пісень.
121
З пісні «Ой не пугай, пугаченьку»:
| бай - ра - чень |
-3-
- (Лисенко М. Зібрання творів. Т. XVII. -
С. 46. - ХЬ29)
|
|
|
Така велика схожість пісень «Как у нашего широкого двора» та «Во пре-красной во долине промежду калиньї» зі збірника В. Трутовського та інших з українськими піснями може означати, що в Росії у той час створювалися пісні з російськими текстами на мелодії українських пісень.
Українські народні пісні та пісні-романси, набувши широкого розповсюдження в Росії, впливали на професійну творчість, зокрема на російську оперу. В операх не тільки використовувалися популярні українські пісні (як, наприклад, в опері Франца Бліма «Старовинні святки» та ін. ), але й, як відзначає дослідниця С. Лащенко, «окремі інтонаційні комплекси української ліричної пісенності опосередковано, через пісенну культуру російського міста, проникали в музично-театральні твори останньої третини XVIIIст., стаючи невід'ємним елементом у вираженні ліричних переживань оперних героїв»™. Широко використані українські інтонації, зокрема, в першій російській комічній опері О. А. Аблесимова — М. Соколовського «Мельник — чаклун, обманщик і сват» (1779 р. ).
Іншу лінію розвитку камерно-вокальної
р ■ •... музики, а саме, творення в класичних західно-
д. Бортнянського європейських традиціях, представляють романси
Д. Бортнянського, створені на французькі
тексти.
Збірник романсів Д. Бортнянського був надрукований ще за життя композитора — у 1793 р. У цьому збірнику опубліковано вісім творів, але тільки три з них є романсами, інші — вокальні номери з опер Д. Бортнянського «Сокіл» та «Син-суперник». Точно не відомо, хто є автором слів цих трьох романсів. Дослідники припускають, що це був Ф. -Г. Лаферм'єр, який писав лібретто до опер Д. Бортнянського.
47 Лащенко С. К. Украинская песня в русской музьіке последней трети XVIII — начала XIX сто-летий (к проблеме русско-украинских музикальних связей)». — Автореф. дисс... канд. искусство-ведения. — М., 1986. — С. 12.
|
|
|
122
Три романси Д. Бортнянського мають любовну тематику. Два з них — «Мені Ісмена серцем вірить» та «Чутливе серце зігріє» (гімн місяцю) є зразками Галантної класичної лірики. Любовно-ліричні музичні образи втілені в ніжній пісенній мелодиці з танцювальними елементами (у тридольному метрі):
...,. 47.................................................................. .. „;,. ■ ,, ,. , ., ■ ,,. , „„. -. •■..: ■;; ; , -:,. г,, г ■ ■ ■ ■ > -,
|
|
■ »{••■ " < »♦ ■ '■ -.,
|
|
|
