рас- пньій  -  ся. Вос-кли-кни-те Гос-по-де-ви, вос-кли-кни-те Гос-по-де-ви. мой, ,  Ца - рю, Ца - рю мой

о

ся,

 і > '

гт-

рас

пнмй

рас- пньій  -  ся

Як виняток, трапляються урочисто-панегіричні концерти, в яких спостерігається слабо виражений темповий контраст між другою і тре­тьою частинами, як, наприклад, у концерті № 7 (А1Іе§го іпаезіозо — Ьаг§Ііеио — Апсіапіе тосіегаіо), № 8 (А11е£ го тосіегаіо — Апсіапіе — Апсіаніе тосіегаю). У цих концертах замість поширених у перших концертах фіналів з фанфарним тематизмом композитор створив фінали лірико-величавого характеру.

Ряд урочисто-панегіричних концертів мають чотиричастинний цикл (концерти №№ 1, 4, 6, 34). У цих крайні частини швидкого темпу, а середні написані в різних темпах. У цих урочисто-панегіричних чотиричастинних циклах три частини здебільшого величаво-урочи­стого характеру, а одна — лірична. Так, у концерті № 4 «Воскликните Господеви вся земля» перша, третя і четверта частини велично-урочисті.

Початок першої частини:

^27              . 'їиянн

Вос-кли-кни-те Гос-по-де-ви, вос-кли-кни-те Гос-по-де-ви

Контрастною до них є друга повільна частина. Це — прекрасний зразок просвітленої лірики з пластичною мелодикою в тридольному метрі:

 

Отже, в урочисто-панегіричних концертах Д. Бортнянського перс^ важає гімнічний характер музики, втілений у швидких частинах циклу. Хорові цикли цього виду концертів (тричастинних і чотиричастинних) завжди починаються з швидкої частини і найчастіше закінчуються також швидкою частиною. Винятком є чотиричастинний концерт № 26 «Господи Боже Израилев». Перша частина цього панегіричного концерту повільна (Ьаг§о іпае$ю$о) і має героїчний характер:   -

гМ  /< ч

ш(вдг-дта

*

 Гос - по - ди,   Бо - же Иї - ра - и - лев! ність •■ >

_р

Бог, я-кожетм, нане-бе-си го - рї и на зем-ли   до - лі.

11. V

228

Ліричні концерти. До цього виду відносимо концерти Д. Бортнянсь­кого, в яких значну роль відіграють світло-ліричні музичні образи.

Деякі концерти цього виду пов'язані з панегіричною тематикою (прославляння Господа та ін. ), але, на відміну від попередніх урочи­сто-панегіричних, у них композитор надає перевагу ліричній музичній образності з тематизмом лірико-величавого та просвітлено-ліричного характеру (концерти №№ 10, 16, 17, 18, 29). Втілюючи панегіричну тематику, композитор створив натхненні сторінки просвітленої лірики. Цим позначена, наприклад, невелика перша частина концерту № 16. У ній композитор скупими засобами досягнув чарівного й ніжного звучання хору, втіливши стан душевного піднесення й блаженства:

мой, ,   Ца - рю, Ца - рю мой

Світло-лірична музична образність домінує в концертах Д. Бортнян­ського й на іншу релігійну тематику (про Господа як захисника людини, на тексти повчального змісту) в концертах №№ 18, 20, 22, 28. 35 та ін.

У цьому виді концертів композитор досягнув багатства й різноманіт­ності ліричних музичних образів, сердечності й теплоти у їх втіленні.

Концерти ліричного виду також мають три- і чотиричастинні цикли. Тричастинні цикли трапляються рідше (концерти №№ 10, 35), і в них переважають повільні частини. Прекрасним зразком такого тричас-тинного ліричного концерту можна назвати концерт № 35 «Господи, кто обитает в жилищи твоєм» з текстом повчального псалма; у цьому концерті дві частини повільні, а третя швидка (АсІа§ю — ЬаівЬеііо — А11е§го пюсіегаіо). Світла музика цього концерту передає стан душевної рівноваги й умиротворення. Наспівно-ліричний тема­тизм має перша частина концерту (Ас1а§іо — С-сіиг): , „-,.,,,,,, _(су,.

■ ■ - ак. іл;. іил лііі-, (-т»ч\ ЇПШГ(? Ч? г і. 'і:.

а •і

⇐ Предыдущая54555657585960616263Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: