 |
145 - ' ■ •■ "* г'■■■■■-"
|
|
|
|
145 - ' ■ •■ " * г'■ ■ ■ ■ ■ -"
' Жи - войвпо-мо-ши Вьіш-ня-го,
Початок четвертої частини:
АПс^го пкхіегаіо
Воз-зо - вет ко мііі, и у - сльї - шу е-го, '" '
2. 2. Особливості музичної стилістики
" > -■ ■ '. «. „, ■!..,..., •.,,;,, %«,,, н і,,.,,,,.,. ,., л,................ ;,
Духовна музика Д. Бортнянського відзначається мелодичним багатством і красою.
Емоційна виразність музики Д. Бортнянського відобразилася в яскравості та багатоманітності мелодики його духовних творів. їй, однак, властива стриманість, у ній немає підкресленої, надривної емоційності.
Мелодика музики Д. Бортнянського тісно пов'язана зі змістом і акцентно-ритмічною структурою слова. Мелодичні виразові інтонації, мелодична лінія має тісний зв'язок зі словом. Так, наприклад, мелодика початку концерту № 5 «Усльішит тя Господь в день печали» складається з двох контрастних фраз. Величного характеру перша фраза, якій притаманна маршовість, відповідає впевненим словам тексту «Усльішит тя Господь». Зміна мелодичної лінії і характеру інтонацій у другій фразі — висхідні ліричні інтонації зітхання — пов'язана з утіленням у мелодиці слів тексту «в день печали» (див. приклад № 143).
У мелодиці Д. Бортнянського простежуються й риторичні фігури. Так, наприклад, у концерті № 16 «Вознесу тя, Боже мой, царю мой» на слова «вознесу тя» мелодика рухається вгору: ^т йгиї'чгг^д; ПїМ
238
'і І '
^
Во. і • не
су
Воз - не - су тя
Висхідний рух мелодики у третій частині цього концерту пов'язаний
зі словом «возсія»: , ^ ( ч„. ( 4, ,
|
|
|
148; -: '; ■ '•'¥ ■ ■ ■! -,. ' '" *'*'■
Т§
Т М...
СЛт воз - сі
ВО] - СІ
я,
±±
±31
Світ воз-сі-я,
ВОЗ • СІ-*,
Мелодичний зворот юбіляційного характеру, що завершує третю частину концерту № 16, відповідає слову «веселіє»:
У першій частині концерту № 26 «Господи Боже Израилев» висхідний рух мелодики басів відображає слова «на небеси горЬ»:
150 " '; ,
на не-бе-си го- рі
Однак при тісному зв'язку зі словом мелодика вільно розвивається при повторенні слів тексту або при великих розспівах, які часто існують наприкінці частин.
Яскраво індивідуальною є мелодика Д. Бортнянського у велично-гімнічному, енергійно-рішучому тематизмі, а також у багатофанній ліриці. У мелодиці концертів простежуються деякі особливості українського фольклору, пісні-романсу, а також ознаки, характерні для західноєвропейської музики передкласичного періоду та зрілого класичного стилю.
У мелодиці величаво-гімнічної мушки композитор спирався на традиції панегіричного партесного концерту, а також на музику міського середовища: панегіричні канти, марші, інструментальну музику.
Для мелодики величаво-гімнічного тематизму характерна маршо-вість, рух мелодики по звуках тризвуку, пунктирний ритм. У такій мелодиці частими є фанфарні мотиви, зокрема з так званим «золотим ходом» валторни. Вони виконуються здебільшого двома верхніми голосами — дискантами й альтами і часто пов'язані із закличними словами тексту.
З концерту № 1 (друга частина):
. * Г)~;
■ 151
г р р г Р Р т р
да воз-ве-се-лит-ся Из - ра - иль
У мелодиці величаво-гімнічного тематизму іноді поєднуються мар-шовість і танцювальність. У ній простежуються радісно-тріумфуючі мотиви з моторно-танцювальними ритмічними малюнками ([^ ]~};
|
|
|
Л ГП та ін-)-
З концерту № 5 (третя частина):
« '', •;! » -■ м
у - сли-шини, у • сльї-ши ни в день же день прн-зо-вем ти
Ц' • «і
У ритмі таких мотивів іноді відчутні перевтілення українських козачкових ритмів. З концерту № 10 (перша частина): ; п, ^к, ^йа'Л»"?: *; ^: »^
|
пой-теБо-гу на-ше-му, пой - те Ца-рс- ви,
|
|
|
