 |
140 ,.:.-^.--.;:;{чі!-;.-.>.-:.,.,зд
|
|
|
|
і; ■ ■ ■ ■ ■ (■:. і.
Початок першої частини:
■ •
140,.:. -^. --.;:; {чі! -;. -. >. -:.,., зд
|
|
і
щ
'II
Ска
жи ми,
Гос - по-ди, кон
чи - ну мо
ІІЗ*#ЕЕ##
Ніжно-ліричне звучання другої частини Ьаг§о (Ак-йиг — Г-шоН)
поступово драматизується і в кінці частини у фа мінорі стає похмурим
і скорботним. '•■ ':: ■ '. ': •:.; ■.:: ■ у::;: '^;;: ї::; г^. -?
Початок частини та її завершення: > ,; , ; .,, ; !
" 1
От
ста - ви
г г г
от мс - не
т-7
ра - км тво
г г гг|т
^^ |
слез мо нх
не пре- мол
чи, слез мо
т
их не пре- мол
Драматизмом насичене звучання й останньої динамічної частини, яка є фугою:
234
■ \42
би ми |
|
да по - чі |
|
/м > ■ |
Чотиричастинний цикл скорботно-елегійного концерту № 33 (< і-то11)
«Вскую прискорбна еси, душе моя» побудований за принципом кон
трасту (Ьапзо — А11е£ го пюсіегаіо — ЬагеііеПо — АИе^го тосіегаіо).
Скорботне й ніжно-ліричне звучання мають перша і третя частини
концерту, у пісенних тематизмах яких відчутні зв'язки з українським
фольклором. Енергійні друга та четверта частини є фугами. Характер
музики в них відповідає текстові, в якому висловлюється впевненість,
що Господь захистить людину. ,,
Підсумуємо особливості структури хорових циклів.
35 чотириголосих концертів Д. Бортнянського мають тричастинні і чотиричастинні цикли. У тричастинних циклах найчастіше перша і третя частини швидкі, а середня — повільна (урочисто-панегіричні концерти). Існують цикли, в яких перша і друга частини повільні, а третя швидка (ліричні концерти).
|
|
|
У чотиричастинних циклах простежуються два види структури: а) цикл починається і закінчується швидкими частинами, а в середині є повільна частина або помірного темпу (урочисто-панегіричні концерти); б) цикл починається з повільної частини і має таку структуру: повільна — швидка — повільна — швидка (ліричні і лірико-драматичні концерти).
У драматургії циклу важливу роль відіграє тональне співвідношення частин. Крайні частини написані в одній тональності, що створює репризу циклу і забезпечує його цілісність. Середні частини — це здебільшого тональності-субдомінанти або тональності медіантового співвідношення. Досить часто вони є модулюючими. Крім музично-образного, темпового і тонального, Д. Бортнянський використовує й метричний контраст. У більшості концертів одна з повільних частин написана в непарному метрі (У-і), а інші — в парному метрі (•*/•», 2/*)-
Іноді хорові цикли починаються вступом, а перед останньою частиною може бути модулюючий епізод.
235
і, ■ , ), ; . -, Д. Бортнянський, прекрасно володіючи класич-
ними формами (про це свідчать його світські
Композиційна будова
частин хорового циклу твори), у хорових концертах ухилявся від
1 V і л V с класичної нормативності у формотворенні.
Так, у його концертах простежуються періоди
з неадекватною структурою або розширенням другого речення; початкове речення може закінчуватися повним кадансом, а наступне — половинним, тобто спостерігається ненормативність періодів.
У побудовах Д. Бортнянський уникає тематичної повторності (крім фут) і спирається на традиції партесної музики у використанні вільного й плинного розгортання форми частин, що складається з ряду розділів. Кожен з них відповідає рядкові або строфі тексту, який повторюється протягом розділу. Тематизм кожного нового розділу випливає з попереднього, тобто між ними існують зв'язки, шо й створює відчуття плинності, безперервності розвитку. Однак, на відміну від барокового партссного концерту, розгортання музичного матеріалу скеровується тональним гармонічним розвитком з чітким тональним планом.
|
|
|
Завдяки тонально-гармонічному розвиткові та особливостям тема
тизму у формах частин можна помітити три етапи: експозиційний,
серединний і заключний. Так, у першій частині концерту № 15 (О-диг)
простежуються три розділи: І розділ на слова «Пріидите, воспоим,
людіє, Спасово тридневноє востаніє» — експозиційний, який завер
шується модуляцією в А-сіиг; II розділ «им же избавихомся адовьіх
нерЬшимьіх уз» — у тональності домінанти (А-сіиг) і завершується
в Р-сіиг. III розділ «и нетлїніє и жизнь вси воспріяхом, зовуще» —
заключний у Р-сіиі", який має фактурні та інтонаційні схожості з пер
шим розділом. Д'ТОГ1
У деяких перших частинах концертів Д. Бортнянського відчутні ознаки класичної сонатної експозиції у протиставленні двох тем: урочисто-гімнічної та ліричної. Лірична тема звучить у домінантовій тональності, тому ці дві теми нагадують головну і побічну теми сонатних експозицій, як, наприклад, у концерті № 5.
Л'Л: - -Д1) г'ШМ '(МОНІЗМ К ■ ! ШН! й {«■ 'О (ЧТЗМ ЩОНЦШ'М 'а ^. НДіЗ!
|
|
Початок першої теми: 143
|
|
| Початок другої теми: |
|
по-слет ти по - мощь отсв«-та-го |
У хоровому циклі концертів Д. Бортнянського музично-тематичний матеріал, як правило, не повторюється. Винятком є концерт № 6 «Слава во вьішних Богу», в якому перша й четверта частини мають один і той самий музичний матеріал (за винятком завершення четвертої частини). У цьому концерті така повторність зумовлена текстом різдвяної стихири, в якій повторюється початковий рядок у кінці.
Іноді спостерігаються тематичні зв'язки між першою й останньою частинами. Прикладом цього є лірико-драматичний концерт № 21 «Живьій в помощи Вьшняго». У тематизмі першої й четвертої частин є спільне мелодичне зерно — ямбічний мотив з квартовим стрибком і рухом мелодики по звуках тонічного квартсекстакорду. Проте лірико-патетичне звучання початку першої частини змінюється на початку четвертої частини в енергійне з героїчними рисами звучання, тобто відбувається трансформація тематичного матеріалу. '> г, поі, ■. » е
|
|
|
237
Початок першої частини:
|
|
|
