 |
р рч? р ЩЩ. по - ю и вос- по - ю, по - ю и вос- по - ю. ■<!.ІД а. 7 (-(ЗІ. 24 Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії. — К., 1973. — С. 223.
|
|
|
|
р рч? р ЩЩ
по - ю и вос- по - ю, по - ю и вос- по - ю
У ліричних мелодіях Д. Бортнянський використовує типову для
українських пісень низхідну ліричну сексту V — VII підв. — І.
З концерту № 13 (кінець другої частини): , , ,,.. ,
■ <! . ІД а. 7 (-(ЗІ
іл■. *? ■ '. . *,
водво-рЬ свя - тім є - то '
24 Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії. — К., 1973. — С. 223.
З концерту № 28 (фінал):
164 ■ '•*-
# р Р
ЛН'і'їГГ; ''(У:
ї< Г: ІІЇ(ІинШ! ф-£!! ••■ 4»-™е-ге 06-ЛЄ-ку сіу - ДОН ^їу^і^з-,. ^, /..
Досить частими в мелодиці Д. Бортнянського є типові для українських ліричних пісень звороти зі зменшеною квартою між III і VII підв. в мінорі, які посилюють експресивність мелодики.
З концерту № 20 (друга частина): ^Щ
-., 1. -.
і г
И ТМ ПО - МОЩ- НИК МОЙ КрЬ -: Ч; {! - - ПОК
: ■. •■ ■..... . -. ■ ■ '. ». чгш. '.. л-і і».. » «. ііі. ; . 'іі»«: -: 11/■ ■ ■. •■ >. -. 'і! 1' Сї': -г.: Л''('. '1 -V'ЛОЇ. ; і. ; їі. і'; і! ї! '-. їі! > *і'Ні'Ї )ч*? '■ ''-■
Деякі фрагменти концертів Д. Бортнянського зі зменшеною квартою
особливо близькі до українських пісень-романсів.
З концерту № 9 (друга частина): „, 1(
■ ШУЛІ, і
и лк- та є - го до дне
ро - да
У концертах Д. Бортнянського трапляються й жалібні інтонації зі збільшеною секундою між III і підв. IV ступенем у мінорі, яка характерна для українського фольклору, зокрема, для епосу. Очевидно, під його впливом і з'явилася ця інтонація на початку третьої частини концерту № 33 «Вскую прискорбна еси, душе моя»:
|
|
|
А-ще бо и пой - ду по-срс-дЬ ск-нисмер * тньм 245
V ■ т *, 0
Такі зв'язки з українським фольклором надали ліриці Бортнянського українських національних рис. Крім того, в його ліриці виразно відчутні риси української ментальності. Це помітно в м'яких, ніжних і почуттєвих просвітлених ліричних мелодіях, а також в елегійних мелодіях із серпанком смутку.
|
ІІ25 |
Д. Бортнянський не тільки використовував окремі мелодичні звороти, характерні для українського фольклору. Продовжуючи традиції М. Бе-резовського, він створив теми фут або фугатних побудов, що основані на українській народнопісенній лексиці2
| Гі'іX '•: Л «& ВД 1 ї ЖШ Н ї' Н Ч і А |
З концерту № 25 (фінал):
168............. '■ " < ■ '■ ^■; іАі-: ^'■ ■ -■ ■
|
|
| |
і
Тво - я бо ра - бьі спа - са - є- ши при - сно
З концерту № 28 (фінал):
|
і'і ■ '■ .. чи: і *'•») ■... >. |
і, І
'' Вра - ги, є - го об-лс-ку сту - дом, об-ле-ку сту-дом, ' '
Таким чином, М. Бсрезовський і Д. Бортнянський першими поєднали теми з українською народнопісенною основою із західноєвропейською технікою фуги. Це надавало поліфонічним частинам їхніх хорових концертів національної своєрідності.
Духовні концерти Д. Бортнянського, як і М. Березовського, мають гармонічно-поліфонічну фактуру. Гармонічні й поліфонічні засоби в його концертах спираються на класичне музичне мислення.
Концерти Д. Бортнянського мають розвинену тональну функціонально-гармонічну систему. Крім акордів головних і побічних ступенів, Д. Бортнянський використовує акорди альтерованої субдомінанти. Його гармонічній мові характерні строгість, функційна ясність, чистота голосоведення.
Композитор віддає перевагу мелодичному розвиткові, через що простежується некваплива зміна акордів, але при цьому часті відхилення й модуляції.
" Хіврич Л. Фуґатні форми в хорових концертах Д. Бортнянського // Українське музикознавство, Вип. 6. - К., 1971. - С. 206, 212-214.
|
|
|
246
Музиці Д. Бортнянського властиве часте кадансування. У ряді концертів для розширення заключної частини побудови він використовує перерваний каданс (У7—VI).
З концерту № 16 (кінець першої частини): * іі-> < -'*у*я--. к> : *м-
|
|
Гармонічні засоби використовуються композитором не тільки як формотворчий, але досить часто і як виразовий чинник. Так, наприклад, наприкінці другої частини концерту № 3 «Господи, силою твоєю возвеселится царь» драматизації образу сприяє зіставлення на межі побудов мажору і мінору; напружено звучить також зменшений септакорд на тонічному органному пункті:
|
|
|
