Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Теоретичні відомості та методичні аспекти викладання теми

Методика викладання теми «Інформаційні технології у навчанні»

Зміст цього параграфу допоможе вам:

– провести аналіз дидактичних цілей ознайомлення учнів з інформаційними технологіями навчання, виходячи з аспектів технологічної освіти;

– визначити базові інформаційно-технологічні знання, уміння та навички, пов’язані із застосуванням прикладного програмного забезпечення (ППЗ) навчального призначення, методичні підходи їх формування;

– проаналізувати дидактичні можливості застосування ППЗ навчального призначення для організації інтегрованих уроків інформатики та інших навчальних предметів;

– навчитися аналізувати педагогічні програмні засоби з точки зору їх відповідності до загально-педагогічних, дидактичних та ергономічних вимог.

üОсновні терміни теми:

w інформаційно-комунікаційні технології навчання;

w ППЗ навчального призначення;

w електронний посібник;

w електронний словник;

w дистанційна освіта;

w електронне навчання (e-learning);

w мультимедійний навчальний курс;

w web-енциклопедія.

Теоретичні відомості та методичні аспекти викладання теми

Тема „Інформаційні технології у навчанні” у зв’язку з браком часу є оглядовою. Основними завданнями вчителя під час вивчення теми є ознайомлення учнів з широким спектром навчальних програмних засобів, зокрема з профільних предметів, а також формування вмінь самостійного знаходження навчальної інформації в Інтернеті.

Останнім часом в Інтернеті з’являється велика кількість навчальних та допоміжних до навчання (перекладачі, словники, довідники) on-line засобів. Задача вчителя – навчити дітей швидко знаходити та користуватися цими засобами.

üМотивація. Під час мотиваційної бесіди вчитель може обговорити з учнями наскільки було б цікаво застосовувати упродовж вивчення шкільних предметів комп’ютерні програми як засіб наочності, засіб навчання, засіб отримання довідкової інформації, а також для перевірки отриманих знань, вмінь та навичок. А також, як добре, маючи під рукою Інтернет, швидко знаходити довідкову інформацію з будь-якої теми, навчитися, за бажанням, чомусь новому тощо. Але для того, щоб таке застосування було ефективним, потрібно засвоїти основні технологічні прийоми роботи з такими програмами.

üЦілі навчання:

1. Сформувати інформаційно-технологічні вміння:

· самостійно планувати послідовність дій для отримання нової інформації у середовищі навчальних програмних засобів (як off-line так і on-line);

· знаходити та обробляти потрібну інформацію засобами програмного забезпечення навчального призначення;

· створювати або отримувати інформаційний продукт у відповідності до поставлених вимог та з використанням певного програмного забезпечення навчального призначення.

2. Сформувати технологічні навички:

· роботи з інтерфейсом педагогічних програмних засобів.

3. Сформувати базові інформаційно-технологічні знання:

· функції та можливості ППЗ навчального призначення;

· можливості e-learning;

· основні технологічні прийоми роботи з інтерфейсом ППЗ навчального призначення.

Орієнтовне поурочне планування навчального матеріалу

за методикою технологічного навчання

Інформаційні технології у навчанні (4 год.)

1. Прикладні програми навчального призначення. Технологія роботи з програмними засобами для підтримки навчання шкільних дисциплін.

2. Розв’язування навчальних задач з профільних дисциплін засобами прикладних програм навчального призначення.

3. Отримання інформації за допомогою Веб-енциклопедій. Дистанційне навчання.

4. Електронні словники й програми-перекладачі. Інтерактивні та мультимедійні курси іноземних мов.

ü Зміст теми „Інформаційні технології у навчанні” в ШКІ

(за програмою [5])

10 клас Інформаційні технології у навчанні (4 год.) Програмні засоби навчання профільного предмету (2 год.) Використання електронних посібників, навчальних програм та мультимедійних курсів з профільного предмету. Навчання в Інтернеті (1 год.) Огляд українських та зарубіжних освітніх сайтів. Веб-енциклопедії. Інтерактивне дистанційне навчання. Програмні засоби навчання іноземних мов (1 год.) Електронні словники й програми-перекладачі. Форуми перекладачів. Інтерактивні та мультимедійні курси іноземних мов. Учень описує: · інтерфейс і принципи роботи з електронними посібниками, інтерактивними навчальними курсами або іншими програмними засобами навчання профільного предмета; · технологію перекладу текстів за допомогою електронних словників і програм-перекладачів; наводить приклади: · веб-ресурсів для дистанційного навчання; · веб-енциклопедій. вміє: · застосовувати програмні засоби для поглиблення знань з профільного предмету; · використовувати веб-енциклопедії для здобуття необхідної навчальної інформації; · перекладати тексти з іноземної мови за допомогою електронних словників і програм-перекладачів; · використовувати інформацію з форумів перекладачів для поліпшення якості перекладу термінів і текстів; · навчатися іноземної мови за допомогою інтерактивних або мультимедійних курсів.

üБазові технологічні знання

Мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість навчального процесу: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожен раз будується учнем по-новому й на його розсуд, а сама комп'ютерна технологія навчання розвиває і раціоналізує класичну систему, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання[2, с. 14].

На відміну від суто інформаційного викладу навчальної інформації –послідовного подання і пасивного сприймання „готових” систематизованих знань, що властиве більшості аудіовізуальних засобів і вимагає від учня лише репродуктивного мислення, особливість побудови мультимедійних програм та застосованих методичних варіантів передбачає особисте, розумове активне ставлення учнів до змісту програми, спонукає їх аналізувати зміст представленої інформації, активізувати процес пізнання та засвоєння знань шляхом самостійної побудови "дерева" отримання потрібної інформації й поступового занурення в банк даних та знань, який міститься у використовуваній програмі чи навчальному середовищі.

Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна стисло визначити так [2, с. 14]:

– урізноманітнення форм подання інформації;

– урізноманітнення типів навчальних завдань;

– створення учбових середовищ, які забезпечують „занурення” учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

– забезпечення негайного зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

– широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

– широке застосування ігрових прийомів;

– широкі можливості відтворення фрагмента учбової діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);

– активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги і т.ін.); посилення мотивації навчання.

Тема „Інформаційні технології у навчанні” насичена практичною роботою учнів за комп’ютером. Для вивчення, аналізу, застосування програмних засобів важливим є володіння загальними базовими технологічними знаннями.

Класифікація ППЗ навчального призначення. В залежності від функцій, які виконує ППЗ навчального призначення, можна запропонувати таку їх умовну класифікацію: інформаційні, демонстраційно-моделюючі, тестові (контрольні), репетитори тощо.

Інформаційні навчальні засоби – призначені для односторонього зв’язку з учнем. До цього класу ППЗ можна віднести сучасні засоби мультимедіа, в основу більшості з яких покладена гіпертекстова технологія. Якщо зображення з екрану мультимедійного комп'ютера спроектувати на великий екран або на екран демонстраційного телевізора, а звук підсилити так, щоб чула вся аудиторія, то можна отримати чудовий універсальний засіб для ілюстрації (унаочнення) розповіді вчителя.

До цього класу програмних засобів можна віднести електронні підручники, електронні посібники, електронні енциклопедії, електронні словники, електронні довідники.

Впорядковані матеріали, забезпечені автоматизованою системою пошуку, багатоілюстровані відеоматеріалами - програми такого класу вже увійшли до практики використання в навчальних закладах. До інформаційних навчальних засобів можна віднести і так звані хелпери - оперативні засоби допомоги при вивченні того чи іншого предмету. До розряду хелперів відноситься і більшість довідкових систем сучасних програмних продуктів.

Недоліком даного класу програм є те, що вони орієнтовані не на використання під час проведення уроку, а на самостійну, індивідуальну роботу. Інший недолік відсутня можливість вносити корективи до змісту конкретного програмного засобу, змінювати його, доповнювати для конкретного використання.

Демонстраційно-моделюючі програмні засоби – характерними ознаками даних програмних засобів є їх використання на етапах пояснення нового навчального матеріалу, під час фронтальної демонстрації моделі об'єкту вивчення.

Умовно до демонстраційно-моделюючих програмних засобів можна віднести також записані на цифрових носіях відеофрагменти, які використовуються при вивченні історії, географії та інших навчальних дисциплін, інтерактивні демонстраційні довідково-інформаційні системи, аудіофрагменти, які використовуються при поясненні нового матеріалу на уроках іноземних мов тощо.

Тестові (контролюючі) програмні засоби – призначені для автоматизації процесу контролю знань учнів. Дані програмні засоби пропонують учневі завдання, порівнюють введену відповідь з еталонною відповіддю, записаною в програмі, повідомляють про правильну чи неправильну відповідь, введену учнем, а також про результат тестування. Тестові програми можуть виконувати статистичну обробку відповідей учнів з подальшим записом їх результатів до бази даних або з виведенням на зовнішні носії.

Тестові програмні засоби можна використовувати для самоконтролю та в контролюючому режимі (поточний та підсумковий). Результати поточного контролю можна використати для коригування процесу навчання. Тестові завдання повинні стимулювати активність учнів, спонукати їх думати, не просто відтворювати раніше подану інформацію, а активно опрацьовувати її.

Репетитори – програмні засоби, що об'єднують функції інформаційних та тестових програм, використовуються для відпрацювання і засвоєння практичних навичок учнів з тієї чи іншої дисципліни. Особливістю даних програм є те, що вони мають коригувати, надавати допомогу учневі, вказувати на типові помилки, автоматично підбирати рівень складності завдання, мати невелику за обсягом інформаційну базу, але розвинену інтелектуальну тестову частину.

Дидактичні особливості ППЗ навчального призначення. Характерним критерієм якості навчаючих програм є здатність активізації навчальної діяльності учнів. Серед найважливіших факторів, що складають таку здатність, є: 1) інтерактивність; 2) мультимедійність; 3) гіпертекстовість. Наскільки логічно, раціонально і методично грамотно вибудувані ці „характеристичні” складові програми, настільки результативно вони впливатимуть на всю навчальну діяльність учнів [2, с. 21].

Інтерактивність програми – це запрошення до діалогу, що виражається у формі запитань-відповідей або постановці і виконанні тих чи інших завдань, послуг та відповідної реакції на них. В оцінках діалогової форми, втіленої в мультимедійних програмах, потрібно виходити з того, що це своєрідний регулятор діяльності учнів, активний засіб керівництва нею. Система запитань повинна організовувати, стимулювати і спрямовувати учбову діяльність у потрібне русло.

Самі запитання мусять бути короткими, чіткими і посильними для учнів, у невимушеній формі спонукати їх до розв’язання певних навчальних завдань на основі даних досвіду, дослідження і раніше нагромаджених знань.

Виходити повністю з тих же критеріїв до запитань у мультимедійних програмах, з яких ми виходимо при оцінюванні запитань учителя, не можна, тому що першим значно важче надати тієї гнучкості і різноманітності, що притаманні діалогу між людьми. Вони передбачають коротку, наперед визначену варіативну відповідь. З іншого боку, вони краще вивірені, продумані (без експромту) і не несуть у собі психологічного чи морального тиску на учня.

Мультимедійність програми – це розширення поняття наочності, це –„мультинаочність”. Без наочності немає самої мультимедійної програми, питання зводиться до того, що унаочнюється і як унаочнюється.

Важливо, щоб під час унаочнення і озвучення не було перекосів і диспропорцій, адже в багатьох навчаючих програмах в одних місцях відчувається надмірне захоплення малюнком чи специфічним звуковим супроводом, а в інших майже суцільно йде текстове подання матеріалу, яке нічим не відрізняється від звичайного підручника. Гармонійне (в якійсь мірі пропорційне) поєднання різних каналів сприймання інформації дає найкращий результат.

Стислість та зручність форми подання матеріалу з використанням гіпертексту, як і зручний інтерфейс, сприяє раціональній і ефективній методиці навчання. Гіпертекст повинен зацікавлювати учня до того, що розкривається перед ним у процесі його використання. Вміння бачити гіпертекстові посилання (текст, графіка) надає можливість отримання повнішого об’єму інформації, яка поглиблюється.

Будь-яке ППЗ навчального призначення має систему меню, що дозволяє раціонально та швидко знайти потрібну інформацію за наявними ресурсами. Форма подання меню може бути різною: низпадний список, гіперпосилання (текст, графіка. малюнки тощо), інтерактивне меню.

Режими роботи. Для ППЗ навчального призначення можна розрізнити такі основні режими роботи:

– пасивний режим: режим перегляду; режим демонстрації;

– активний режим: режим формування запитів та відбір корисної інформації; режим розв’язування задач.

Система вказівок. В кожному з вище названих режимів користувач має змогу працювати з певним набором вказівок, набір яких залежить від типу навчальної програми.

Для прикладу наведемо систему вказівок програми GRAN1. Програма GRAN1 призначена для графічного аналізу функцій, звідки і походить її назва Graphic ANalisis [8].Для роботи з програмою потрібно мати на диску два файли gran1.exe та gran1.hlp, загальний обсяг яких становить близько 240 Кбайт.

Надалі „вказати – ім’я файла”, „звернутись до послуги” і т.п. означатиме – встановити покажчик імен файлів чи послуг (з використанням клавіш управління курсором чи маніпулятора) „мишка” на потрібне ім’я і натиснути клавішу Enter (чи ліву клавішу „миші”). Після активізації програми на екрані з’явиться зображення.

У верхньому рядку на екрані подано „головне меню” – перелік „послуг”, до яких можна звернутися в процесі роботи з програмою. При зверненні до певного пункту головного меню з’являється перелік пунктів (послуг) відповідного підменю. Пункти підменю, в свою чергу, можуть розгалужуватись на підпункти, перелік яких з’являється при зверненні до відповідного пункту підменю.

Назви підпунктів підменю, використання яких в даний момент не є корисним, подано біднішим кольором. Наприклад, використання підпунктів „Змінити функцію”, „Змінити відрізок”, ”Вилучити” в пункті „Об’єкт” на самому початку роботи з програмою не є коректним, оскільки ще не введено будь-яку інформацію і немає чого змінювати чи вилучати.

Програму оснащено контекстно-чутливою допомогою. Якщо покажчик встановлено на певний підпункт деякого пункту головного меню, то при натисненні клавіші F1 у вікні „Графік” з’являється допоміжне вікно, в якому подається коротка інформація про призначення підпункту та про правила його використання. „Перегортання” сторінок тексту довідок здійснюється за допомогою клавіш Page Up, Page down. Якщо покажчик встановлено на деякий пункт головного меню, то після натискання клавіші F1 подається коротка інформація про правила використання меню і підменю.

Одночасне натискання клавіш Ctrl і F1 приводить до появи на екрані вікна з переліком всіх пунктів допомоги.

Звернення до окремих послуг програми (без перебирання пунктів головного меню і підпунктів відповідних підменю) при необхідності можна здійснити за допомогою функціональних клавіш чи певних комбінацій клавіш.

Призначення однієї й тієї самої функціональної клавіші може змінюватися залежно від послуги, яка використовується.

Якщо необхідно відмовитися від роботи із щойно обраною послугою і повернутися до головного меню програми, використовується клавіша Esc.

З тією ж метою використовують праву клавішу „миші”.

Дані. ППЗ навчального призначення може працювати з даними різних форматів в залежності від типу розв’язуваних задач: текстові дані, графічна інформація, відео-, аудіо- інформація, виконувальні файли тощо.

Поняття дистанційної освіти [24].

Дистанційна освіта (ДО) – це комплекс освітніх послуг, які надаються населенню в країні та за рубежем за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, яке базується на засобах обміну навчальною інформацією на відстані (супутникове телебачення, радіо, комп’ютерний зв’язок, та ін.). Інформаційно-освітнє середовище ДО є системно-організованою сукупністю засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного та організаційно-методичного забезпечення, орієнтованого на задоволення освітніх потреб користувачів.

Від традиційних форм освіти дистанційне навчання відрізняють такі характерні риси:

· гнучкість, тобто можливість вчитися в зручний для себе час, в зручному місці і темпі;

· модульність, тобто можливість з набору незалежних навчальних курсів-модулів сформувати навчальний план, який відповідає індивідуальним або груповим потребам;

· охоплення, тобто одночасне звертання до багатьох джерел навчальної інформації (електронним бібліотекам, банкам даних. Базам знань та ін.) великої кількості учнів; спілкування через мережі зв’язку один з одним та викладачами;

· економічність, тобто ефективне використання навчальних площ, технічних засобів, транспортних засобів, концентроване та уніфіцироване надання навчальної інформації та мультидоступ до неї знижує затрати на підготовку фахівців;

· технологічність, тобто використання в освітньому процесі новітніх досягнень інформаційних та телекомунікаційних технологій, які сприяють подальшому рухові людини в світовий постіндустрійний інформаційний простір;

· соціальна рівноправність, тобто рівні можливості отримання освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я, матеріальної забезпеченості;

· інтернаціональність, тобто експорт та імпорт світових досягнень на ринку освітніх послуг;

· нова роль викладача, тобто викладач має координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати навчальні курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію згідно до нововведень та інновацій;

· позитивний вплив на учня, тобто протягом ДН підвищується його творчий і інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення знань, вміння взаємодіяти з комп’ютерною технікою та самостійно приймати відповідальні рішення.

Метою дистанційної освіти є створення максимально сприятливих умов для оволодіння учнями знаннями, які відповідають обраній професії, для розвитку і прояви творчої індивідуальності, високих громадських, моральних, інтелектуальних якостей.

Об’єктами навчання є користувачі освітніх послуг ДН. Слухачі ДН на відміну від студентів традиційної форми навчання мають проявляти більшу наполегливість, прагнення знань, організованість, вміння працювати самостійно та мати навички роботи з комп’ютером та телекомунікаційними засобами зв’язку.

Суб’єктами ДН є викладачі. Значна специфіка діяльності викладача ДН привела до появи нового терміну – тьютор. Це викладач-консультант, який має знати основи фундаментальної інформатики і телекомунікацій, його освіченість повинна мати попереджальний характер.

Дистанційна освіта використовує п’ять загальнодидактичних методів навчання: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемне викладання, евристичний і дослідницький. Вони охоплюють всю сукупність педагогічної взаємодії викладача і учня.

В процесі ДН використовуються як традиційні так і інноваційні засоби навчання, які засновані на застосуванні комп’ютерної техніки і телекомунікацій, а також останніх досягнень в галузі освітніх технологій. Інноваційними засобами є навчальні електронні видання, комп’ютерні навчальні системи та ін.

Електронні видання навчального призначення на відміну від традиційних паперових видань мають ряд переваг, зокрема, компактність збереження в пам’яті комп’ютера або на дискеті, гіпертекстові можливості, мобільність, тиражуємість, можливість оперативного внесення змін та доповнень, зручність пересилання по електронній пошті. Це – автоматизована навчаюча система, яка включає дидактичні, методичні та інформаційно-довідкові матеріали з навчальної дисципліни, а також програмне забезпечення, яке дозволяє комплексно використовувати їх для самостійного отримання і контролю знань.

Комп’ютерні навчальні системи – це програмні засоби навчального призначення, які широко використовуються у навчальному процесі та дозволяють:

· індивідуалізувати та диференціювати процес навчання;

· контролювати учня з діагностуванням помилок та зворотним зв’язком;

· забезпечити самоконтроль та самокоригування навчально-пізнавальної діяльності;

· демонструвати візуальну навчальну інформацію;

· моделювати та імітувати процеси і явища;

· проводити лабораторні роботи, експерименти та досліди в умовах віртуальної реальності;

· підвищити зацікавленість у процесі навчання, використовуючи ігрові ситуації та ін.

Навчально-наукова матеріальна база ДН – це комплекс матеріальних і технічних засобів, які необхідні для навчання у відповідності з навчальними програмами. Він містить навчальні та навчально-допоміжні приміщення, лабораторне обладнання, технічні засоби навчання, підручники, навчальні посібники та інші навчально-методичні матеріали. Більша частина навчально-наукової матеріальної бази утворює віртуальне інформаційно-освітнє середовище у зв’язку з віддаленістю її від слухачів.

Організаційні форми ДН також мають свої особливості.

Лекції ДН, на відміну від традиційних аудиторних, виключають живе спілкування з викладачем, але й мають ряд переваг. Для запису лекцій використовуються аудіо і відео-касети, CD ROM та ін. Використання новітніх інформаційних технологій (гіпертексту, мультимедіа, віртуальної реальності тощо) сприяє більшої виразності та наочності лекції. Для створення лекцій можна використовувати всі можливості кінематографу: режисуру, сценарій, артистів тощо. Такі лекції можна слухати в будь-який час і на будь-якій відстані. Окрім того, не потрібно конспектувати навчальний матеріал.

Семінари ДН є активною формою навчальних занять. Семінари ДН проводяться за допомогою відеоконференцій. Вони дозволяють увійти у дискусію в будь-якій точці її розвитку, повернутися на декілька кроків назад, прочитавши попередні висловлювання. Викладач може оцінити засвоєння матеріалу за ступенем активності учасника дискусії. Збільшується кількість взаємодій студентів між собою, а сам викладач виступає у ролі рівноправного партнера.

Консультації ДН є однією з форм керівництва роботою учнів і надання їм допомоги під час самостійного вивчення дисципліни. Використовується телефон та електронна пошта, а також – телеконференція. Консультації допомагають педагогу оцінити особистісні якості учня: інтелект, увагу, пам’ять, уяву і мислення.

Лабораторні роботи ДН призначені для практичного засвоєння матеріалу. В традиційній освітній системі лабораторні роботи потребують: спеціального обладнання, макетів, імітаторів, тренажерів, хімічних реактивів тощо. Можливості ДН у подальшому можуть суттєво спростити задачу проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедіа-технологій, технологій на основі геоінформаційних систем, імітаційного моделювання тощо. Віртуальна реальність дозволить продемонструвати учням явища, які в звичайних умовах показати досить складно або ж зовсім неможливо.

Контроль ДН – це перевірка результатів теоретичного і практичного засвоєння учнем навчального матеріалу. Особливістю вхідного контролю ДН є оцінка рівня розвитку професійних якостей та здатностей абітурієнта, та побудування відповідного соціально-психологічного портрету для того, щоб вибрати ефективні засоби та методи навчання. В ДН, як правило, використовується тестовий контроль. Тест, зазвичай, містить численний перелік питань з дисципліни, на кожен з яких надається декілька варіантів відповідей. Студент має вибрати серед цих варіантів правильну відповідь. Тести можна застосовувати для самоконтролю, вони досить корисні для індивідуальних занять. Позитивною інновацією ДН є рейтинговий контроль та неперервний моніторинг.

üМетодичні підходи формування інформаційно-технологічних умінь

Обмеженість часу дозволяє тільки ознайомити учнів з можливостями конкретного ППЗ. Тому доцільним є використання задачно-інструктивного підходу з акцентуванням на функціональних можливостях програми та технологію роботи з нею.

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒