Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Питання для самоперевірки

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 17Следующая ⇒

1. Від чого залежить ефективність процесу навчання?

2. Назвати чинники, що сприяють позитивному ставленню учнів до навчання.

3. Охарактеризувати типи навчальної діяльності учнів.

4. Назвати і охарактеризувати основні етапи процесу засвоєння знань.

5. Які етапи проходить формування понять?

6. Охарактеризуйте поняття “навички” та “уміння”.

7. Дайте визначення поняття “вправа” та наведіть відомі вам їх класифікації.

8. Охарактеризуйте етапи формування навичок і умінь.

9. Назвіть та охарактеризуйте вимоги до підбору вправ та їх виконання.

Лабораторна робота № 6

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Мета: ознайомитися з сутністю понять “метод”, “прийом” та “засіб” навчання, їх взаємозв’язком; різними підходами до класифікації методів навчання та умовами оптимального вибору методів навчання з урахуванням конкретних умов навчальної діяльності.

При виконанні роботи треба отримати такі знання та уміння:

Знання:

- поняття “метод”, “прийом” та “засіб” навчання;

- різних підходів до класифікації методів навчання;

- особливостей методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні, практичні методи навчання;

- методів стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

Уміння:

- характеризувати функції методів навчання, існуючі в педагогічній літературі види класифікацій методів навчання;

- розрізняти складові методів навчання та вибирати оптимальні прийоми для конкретної навчальної теми.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: Підручники з трудового навчання (креслення, обслуговуючої праці); роздатковий матеріал, збірники педагогічних задач.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дидактика современной школы / Под ред. В.А.Онищука. - К., 1987.- С. 175-190

2. Педагогіка / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – С. 160-172

3. Ильина Т.А. Педагогика. Учеб. пособ. для студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1984. – С.274-276

4. Фіцула М.М. Педагогіка. Навч. посіб. для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 1997. – С.131-134

5. Практикум з педагогіки. Навч. посіб. / За ред. О.А.Дубасенюк та А.В. Іванченка. – К.: ІСДО, 2004. – С.112 - 120

6. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К., 2004. – С.121-128

Теоретичний блок

Педагогічна майстерність учителя потребує не лише знання свого предмета, а й володіння методами і прийомами навчання.

Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям “метод навчання” пов’язане поняття “прийом навчання”.

Прийом навчання – це складовий компонент методу, який дозволяє розв’язати часткову дидактичну задачу.

Наприклад, для засвоєння учнями теми вчитель застосовує метод роботи з книгою та такі прийоми: створення проблемної ситуації, самостійний аналіз тексту, робота з ілюстраціями, фіксація в зошиті основних понять, складання плану, конспекту.

У процесі навчання методи і прийоми використовуються в різноманітних поєднаннях. Один і той же спосіб діяльності учнів в одних випадках може бути як самостійний метод, в інших – як прийом навчання. Наприклад, пояснення, бесіда є самостійними методами навчання. Якщо ж вони епізодично використовуються вчителем в процесі практичної роботи для залучення уваги учнів до виправленняпомилок, то пояснення і бесіда набувають значення прийому навчання, що є складовою методу вправ.

Засіб навчання – це пристосування, знаряддя діяльності. Засобами навчання є джерела, які допомагають вчителю вчити, а учню вчитися. До них належать: слово вчителя, підручники, навчальні посібники, довідникова література, навчальне та лабораторне обладнання і наочні посібники, навчальне кіно, спеціальні засоби трудового навчання.

Вчитель, готуючись до уроку і вибираючи оптимальні методи, повинен передбачити, які функції може виконувати кожний з них і яка повинна бути їх структура, щоб підсилити, наприклад, мотиваційну і виховну, освітню і розвиваючу функції навчання.

Функції (призначення) методів навчання:

Освітня – різноманітні методи навчання сприяють успішному опануванню учнями системи знань, формуванню навичок та умінь.

Виховна – невіддільна від освітньої і призначена для єдності навчально-виховного процесу. Ті самі методи, які несуть учням навчальну інформацію, виховують у праці, у спільній навчальній роботі, в розвитку естетичних здібностей. В ході навчання виховується почуття обов’язку, відповідальності, розвивається інтерес до того чи іншого предмету.

Розвиваюча – у процесі застосування вчителем різних методів навчання розвивається в учнів пам’ять, увага, мислення, загальна культура.

Спонукальна (мотиваційна) – заключається в формуванні спонукальних сил учня, підтриманні та закріпленні пізнавального інтересу на кожнім уроці.

Контрольно-корекційна – забезпечує успішну реалізацію всіх інших функцій методів навчання. Тільки проаналізувавши результати діяльності та поведінки учнів, можна робити висновки про успіхи, правильно коректувати методи навчання і керувати педагогічним процесом.

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати певне дидактичне завдання. Описи і вивчення методів здійснюється в певній системі, що допомагає краще орієнтуватись в їх різноманітності.

У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання:

За джерелами передачі й характером сприймання інформації:

а) Словесні методи: розповідь, пояснення, бесіда, лекція в старших класах;

б) Наочні методи: ілюстрація, демонстрація;

в) Практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця, реферати, лабораторні роботи, твори.

За характером пізнавальної діяльності:

а) Репродуктивні (інформаційно-рецептивний, репродуктивний);

б) Продуктивний (проблемний виклад, евристичний і дослідницький).

За дидактичними цілями і задачами занять і відповідними їм видами діяльності вчителя та учнів:

а) Комунікативний метод:

- виклад вчителем нового матеріалу (в тому числі і проблемний виклад), сприймання його учнями;

- бесіда за змістом нового навчального матеріалу (в тому числі і евристична або проблемно-пошукова);

- робота з текстом підручника (в тому числі і самостійне вивчення учнями тексту);

б) Пізнавальний метод ( спостереження, моделювання, вивчення ілюстрацій, сприймання, аналіз, узагальнення матеріалу, що демонструвався):

в) Перетворюючий метод ( виконання вправ, проблемних завдань, пізнавальних і кількісних задач, практична і виробнича діяльність);

г) Систематизуючий метод:

- узагальнюючий виклад учителем знань з декількох тем або розділів;

- узагальнююча бесіда по тому ж матеріалу;

- складання систематизуючих таблиць;

д) Контрольний метод ( виконання учнями за завданням вчителя контрольних письмових робіт, контрольне усне опитування учнів, виконання практичних завдань).

На основі цілісного підходу до процесу навчання (за Ю.К.Бабанським):

а) Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні, наочні, практичні (аспект передачі і сприймання навчального матеріалу); індуктивні і дедуктивні (логічний аспект); репродуктивні і проблемно-пошукові (аспект мислення); самостійної роботи під керівництвом вчителя (аспект управління учінням).

б) Методи стимулювання і мотивації: інтерес до учіння, обов’язок і відповідальність в учінні.

в) Методи контролю і самоконтролю в навчанні: усний, письмовий, лабораторно-практичний.

Теоретично оптимальною могла б бути тільки така класифікація, яка б включала усі істотні ознаки дидактичних методів. Найбільше таким вимогам відповідає класифікація, представлена Ю.К.Бабанським (на основі цілісного підходу до процесу навчання).

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒