Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

III. Характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні

Застосування методів контролю та самоконтролю у навчанні дає можливість не тільки визначати рівень навченості учнів, а, головним чином, коректувати подальшу діяльність вчителя (або самого учня у випадку застосування методів самоконтролю). Детальна характеристика методів контролю розглядається в лабораторні роботі “КОНТРОЛЬ ЗА НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ”

Спираючись на педагогічний досвід, спеціальні психологічні дослідження, можна сформулювати загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання. Вибір їх залежить від:

— навчальної дисципліни. Виділяють методи, які успішно використовують у процесі вивчення: всіх навчальних дисциплін (пояснення, бесіда, робота з книгою тощо); певної групи предметів (лабораторні, дослідні роботи тощо);

— теми уроку, його мети (навчальної, виховної, розвиваючої). На уроці засвоєння нових знань доцільно використовувати бесіду, розповідь, демонстрацію або ілюстрацію. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок потребує використання методу вправ, тестів, контрольної, самостійної роботи;

— змісту і структури навчального матеріалу. Якщо матеріал складний, не пов'язаний з раніше засвоєними учнями знаннями, використовують переважно словесні методи. За умови, що матеріал невеликий за обсягом і знайомий учням, застосовують практичні методи навчання;

— часу, відведеного на засвоєння матеріалу. Перевагу надають методам, за використання яких навчальна мета досягається при менших затратах часу;

— навчально-матеріальної бази школи. Добре обладнані навчальні кабінети, наявність наочних посібників сприяють широкому використанню методів демонстрації, ілюстрації, лабораторних, дослідних робіт;

— вікових особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів, їх індивідуальних можливостей та рівня загальної підготовленості класу;

— черговості уроку за розкладом занять. Недоцільно проводити контрольну, самостійну роботу або пояснювати складний за змістом матеріал на останніх уроках, після уроку фізкультури тощо;

— здібностей, нахилів майстерності вчителя. Одні вчителі добре розповідають, інші вдало організовують дискусію, пізнавальні ігри. Вчитель повинен використовувати не лише методи, які йому найкраще вдаються, а й постійно вдосконалювати свою майстерність.

Застосування вчителем усього набору методів навчання у їх численних комбінаціях і поєднаннях забезпечує високу ефективність навчання і розвитку школярів. Взаємодія і взаємозв'язок методів навчання виявляються за єдності завдань і змісту навчання. Провідна роль завжди належить учителеві, а успішність навчального процесу залежить від того, наскільки аргументовано, доцільно і майстерно він застосовує конкретні методи навчання.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

І. Розв’язування педагогічних задач.

Задача 1. – Думаємо, міркуємо…

Взявши до уваги заклик учительки, 8 “А” клас шарудить сторінками підручників і зошитів, готується штурму до чергового проблемного завдання. Тетяна Валентинівна ходить між партами і здається мені спортсменкою, яка зазирнула сюди випадково і ось-ось, скучивши за простором і рухом, піде, а за нею і клас вирветься на волю, на свіже повітря, тому що, дивлячись на неї, не можна вчинити інакше...

Мої крамольні роздуми перериває веселий вигук Тетяни Валентинівни:

- Дивовижно точне визначення! Паршин! А тепер доведи нам, що в його основі не здогадка, а тверде знання.

Зробити це Паршину, який вийшов на максимум активності тільки на кінець чверті, судячи з усього важко. Йому допомагають, і спільними зусиллями відповідь, нарешті, знайдено. Запитання – відповідь. Темп, весела вимогливість Тетяни Валентинівни класу звична.

Дзвінок – як суддівський свисток, що оголошує про закінчення матчу, в якому обидві сторони виграли.

Дайте характеристику навчальної діяльності вчителя і учнів. Які методи навчання використовує вчитель і за яких умов вони досягають мати? Як впливає інтелектуально-емоційний фон уроку на результати навчання?

Задача 2. В практиці навчання широко користуються методом бесіди. Ось приклади бесід вчителя з молодшими школярами:

- Діти, так що ми проходили на минулому уроці? Скажи, Василько.

- Ми проходило про воду. Вона буває і водою, і туманом, і льодом.

- Діти, хто доповнить Василька? Оленко!

- Він не сказав, що вода буває паром. І снігом.

- Правильно, Оленко, сідай. Тільки сніг – це теж лід. Розкажіть тепер все зв’язним текстом. Хто розкаже?

А ось друга бесіда з тієї ж теми:

- Діти, згадайте основні стани води. Скажіть, без яких їх них люди не можуть жити, а без яких можуть. (Учні уже знають про жаркі країни, де живуть без снігу та льоду.)

- Чи може лід перетворитися в пару, не розтаючи і не перетворюючись у воду? (Діти бачили, як взимку сушать випрану білизну, як спочатку вона “стоїть коробом”, а потім тріпоче на вітрі, неначе влітку)

- Якого кольору пара? Якого кольору туман? (Тут можлива каверза: пара без кольору і прозора, а туман може бути семикольоровим – як райдуга.)

- А тепер підніміть руку, у кого в парті є пара? – провокаційне запитання. Ніхто не зізнається, що в парті є пара. Ось тут і випадок пояснити: там, де знаходяться люди, небагато пари завжди є в повітрі. А це значить, і в парті пара, і над партою пара, і під партою.

Порівняйте два типи бесід, наведених вище. Яка з них результативніша? Які вимоги висуваються до кожної з них? Від чого залежить результативність на уроці?

Задача 3. Урок хімії веде Алла Семенівна. З першого моменту вона залучила клав в живе спілкування. З порогу задає темп уроку. Обговоренню вона надає гостроти, колективному рішенню – всебічності. Град, шквал запитань з будь-якого приводу: а це для чого? а це від чого? яким чином? при інших параметрах?

-Намагаємося розв’язати проблему як математики. А як хіміки-теоретики? Станемо експериментаторами. Тепер відправимося на виробництво. Ви, технологи, не забувайте, що цех – не лабораторія. Розв’яжіть бо проблему технічно.

Які методи на уроці використовує вчитель? Які задачі розв’язуються з їх допомогою?

Задача 4. На уроці фізики в Х класі при вивченні теорії відносності перед учнями була поставлена задача: “Вчений, який знає механіку Галілея –Ньютон, залишає свою нерухому відносно Землі лабораторію і облаштовує лабораторію, ізольовано, в закритому причепі, який можна тягнути за допомогою тягача вздовж горизонтального шосе без шуму та вібрації. Цей учений може провести не менше одного досліду у своїй лабораторії, для того щоб визначити, чи має причеп лінійне чи доцентрове прискорення, рухається він з постійною швидкістю чи перебуває у спокої. Побудуйте досліди, які вчений міг би провести в кожному із цих випадків.”

Який метод навчання вибрав учитель при вивченні теорії відносності? В чому його сутність і за якої умови він досягне мети?

Задача 5. Учитель фізики перед вивченням теми проводить такі цікаві досліди. На край столу він кладе аркуш паперу, а на нього ставить порожню пляшку шийкою до низу и запитує учнів: “Що станеться, якщо я смикну за аркуш паперу?” Всі відповідають: “Пляшка впаде.” Вчитель пророблює дослід, і школярі, на своє здивування, бачать, що пляшка залишилася на місці. Виникає запитання: а чому? Потім дослід ускладнюється. Приготовлене заздалегідь кільце з тонкого картону шириною 3 см і діаметром 15 см вчитель поставив на шийку пляшки з-під молока. На бічну поверхню кільця поклав монету, а в середину поставив лінійку і запитав: “Що відбудеться, якщо лінійкою різко вдарити по кільцю вправо?” Учні в складному становищі, оскільки їх знання і попередній досвід підказують, що монета повинна рухатися разом з кільцем. Але тільки-но проведений експеримент з пляшкою утримує їх від подібних висловлень. Вчитель демонструє дослід, монета впала на дно пляшки. Учитель просить пояснити учнів ці явища.

Дайте оцінку педагогічним пошукам вчителя. Які виховні задачі при цьому вирішуються вчителем?

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 12 13 141516 17 Следующая ⇒